Алканы

Матеріал з Вікіпедія
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пропан C3H8 — газовитый алкан

Алканы— ацикличны насычены гидрокарбоны, што мають атомы карбона вязаны меджи собов простов вязбов до простых або росконареных ланцох, общой формулы CnH2n+2, де n≥1 (метан, етан, пропан и т. д.).[1]

Появлѣня и властности[едітовати | едітовати жрідло]

Алканы чинять значну часть гидрокарбонох в ропѣ и природных горючых газах.Из ропы и природных горючых газох были выдѣлены вшиткы алканы нормалной штруктуры од метана (СН3) по тритриаконтан (С33Н68) включно. Векшина их хемичных реакций зачинать ся з розорваня вязбы С-Н, а их роспад при высокых теплотах одбывать ся передо вшиткым на вязбах С-С.[1]

Агрегатный стан и схоснованя[едітовати | едітовати жрідло]

Алканы суть газовиты при числѣ атомох карбону в молекулѣ до четырьох, текучы при 5–15, тверды при 16 и веце. Тверды алканы дѣлять ся на парафин и церезин. Газовиты и текучы алканы служать жерелом енергии, про выробу палив, а тверды — як техничны олайовы материалы и медицинскы масти.[1]

Жерела и одказы[едітовати | едітовати жрідло]

  • Мала гірнича енциклопедія. В 3 т. / за ред. В.С. Білецького. – Донецьк : Схід. видав. дім, 2013. Том 1. ISBN 966-7804-14-3
Commons
Вікісклад має мултімедіалны дата на тему:

Референции[едітовати | едітовати жрідло]

  1. 1,0 1,1 1,2 Мала гірнича енциклопедія, том 1, с. 40.