Іван Новак

Матеріал з Вікіпедія
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Іван Новак (хосновав ай псевд. Ванё Ондавскый, Ванё Запражка, Іван Маковицькый а Іван Мотовило) (25. децембер 1897, Вышнїй Верліх - 5. май 1975, Вышнїй Верліх) - поет, прозаік. гуморіста і сатірік, комедіоґраф.

На початку 20-тых років 20. стороча брав участь на розвитку културы в ріднім селї. Ёго заслугов быв у Вышнїм Верліху збудованый културный дом і чітарень. Пізнїше основав і аматерьскый театровый ансамбель, котрому быв режісером і драматурґом. Тот ансамбель быв барз популарный в 30-тых роках.

Творба[едітовати | едітовати жрідло]

  • конець 20-тых років 20. стороча – Слово про рідных братів - роман з часів револуції в Росії.
  • 1933Відьма босорка - театрова комедія, вышла книжно.
  • 30-ты рокы 20. стороча – Дезертир, Когут на ярмаку, Кризис, Тестамент, Хвора, Больван Єдинак - комедії і монолоґы
  • по другій світовій войнї – Партизане - драматічне дїло о партізаньскій ґрупі Чапаєв.
  • 1977Пелйустки провесни - выбер з творбы.

Жрідла[едітовати | едітовати жрідло]

  • Колектів авторів: Краєзнавчий словник Русинів-Українцив Пряшівщина,Союз русинів-українців Словацької Республіки; Перше выданя (1999), ISBN 80-85137-15-1