Єднокутник
Єднокутник (ґенаґон, моноґон) — ґеометрічна фіґура, многокутник із єднов сторонов і єднов вирьшинов. Обозначайися сімболом {1}. Має лем єдну сторону тай лем єден уднушньый кут
У евклідовуй ґеометрії єднокутник выявляйися выроженым - точков, Бо коничні точкы його єдної стороны мусят ся зыйти (быти єднов вирьшинов). У бульшости класічных курсу елементарної ґеометрії ся лічит, же така фіґура є неможлива, а значіня многокутника не припущат єднокутник.
При тум понятя єднокутника в елементарнуй ґеометрії ся уживавут у контекстови выпуклої оболонкы: выпукла оболонка єдної точкы творит нулмерный выпуклый єднокутник (выпукла оболонка двох точок — удрізок, єдномірный выпуклый двокутник, у трафункови — n≥3 тримірный выпуклый многокутник).
У сферічнуй ґеометрії єднокутник ся творит як сферічна ламана, што має єдну вирьшину, тобто сферічна права із означенов точков. Такым способом сферічный єднокутник розділят сферу на дві пусферы. Сферічный єднокутник дає можность зотворити моноедр — сферічный многогранник із єднов єднокутнов площов із знаком Шлефлі {1,1}, а діедр — із двома єднокутными площами, общым кутом 360° і єднов вирьшинов із знаком Шлефлі {1,2}.
