Шпак

Матеріал з Вікіпедії
Перейти до: навіґація, Найти
Шпак в свадьбянім шатї

Шпак (Sturnus vulgaris) є знамый співак з родины шпаковых.

Опис[едіт.]

Ґрупа шпаків в простїм шатї з молодыма птахами

Росте до 19 - 22 цм, роспятя крыл мірять 37 - 42 цм і важыть 60 - 90 ґ. Зароснутый є блищачо чорным пірём, котре в свадьбянім шатї набывать выразный синястый або зеленкастый надых. Через зиму ся на ёго бріху обявує богате біле флякованя, котре саміцї мають заступене у векшій мірї. Ногы суть ружовой фарбы, шпіцятый дзёбак є през лїто жовтый, у самцїв із синїм зафарблїнём коло корїня, в зимі го мяють обидва поглавя чорный. Молоды птахы суть сивобуры і дорослым ся зачінать подобати справила по першій зимі, їх добрым ознаком про розознаня все але зіставать буре піря на даякій части тїла, найчастїше на голові.

Шпак є голосный птах выдаваючій шыроку шкалу выразных і мелодічных звуків, годен імітовати і голосы другых видів птахів. Співаня, котрым ся озывають переважно самцї, творить ряд мляскавых, шкряпчавых і пісклявых тонів. Почас ваблїня ся озывать грубым шеер.

Росшырїня[едіт.]

Отцюзнинов шпака є Европа і западна Азія. В южній і западній Европі і югозападній Азії є сталый, северовыходны популації суть справила стяговавы і міґрують южным або западным напрямом, особливо на Піренейскый півостров і до северной Африкы. Бігом 19. стороча быв завлеченый і до далшых областей світа, в роцї 1862 на Новый Зеланд, в роцї 1857 до Австралії, року 1890 до Северной Америкы і того самого року і до южной Африкы.

Еколоґія[едіт.]

Гнїздо з яйцями

Про жывот преферує головно містьскы і примістьскы области, росшыреный є але тыж в одкрытых лїсах і на травистых плохах, як є господарьскый ґрунт, пасовиска, ці ґолфовы гріска. В лїтї часто навщівлять сады і загороды. Мімо часу гнїздїня є дуже сполоченьскый і в містах, де мать добры условія про перезимованя, ся може находити і в дакілько тісяч членных ґрупах, якы можуть у вынятковых припадах раховати і веце як 1,5 000 000 екземпларів.

Шпак є вшыткопожераючій. Жере переважно хробакы, павукы, глисты, найрїзнїшы овосины, насїня і нектар. В дакотрых областях гнїздить аж трираз в роцї, часто притім хоснує єдно гнїздо, котре сі подля потребы управлять. Кладе 4 -5 малых, блищачіх, синё (обчас і біло) фаребных яєць, на котрых сиджіню ся дїлять обоми родічі. Молодята ся лягнуть звычайно по 13 днях, суть слїпы і без піря і зато суть на родічах цїлком завислы. На гнїздї зіставають 3 тыжднї і слїдуючі 1 або 2 тыжднї суть родічами фурт кормлены.

Жрідла[едіт.]

Тота статя є часточно або цалком основана на перекладї статї Špaček obecný на чеській Вікіпедії.

  • Dungel J., Hudec, K. (2001): Atlas ptáků České a Slovenské republiky; str. 210. Academia, Praha. ISBN 978-80-200-0927-2