Чорнобыльська катастрофа

Матеріал з Вікіпедія

Чорно́быльська катастро́фа  — техноґенна еколоґічно-гуманітарна катастрофа, укликана двома тепловыми выбухами и дале вже й розвалом четвертого енерґоблока Чорнобыльської атомної електростанції, находит ся вна на території Україны (товгды УССР), в нуч на 26. апріля 1986 года.

Розвал быв выбухового характера, реактор быв частично розваленый и в окруженя было увержено великоє число радіоактивных речовин. Стало ся выверженя силов 300 Хіросім[1]. Много ко каже, што йся стуація, стала єднов из причин розпада СССР.

Йсю катастрофу рахуют май великов за всю історію ядерної енергетикы[2][3][4]. На зачаткови реакції на йсю ситуацію заєдно из послїдоючов дезактиваційов окруженя середовища, было залучено булше 500 000 чоловік и коштувало 18 міліарду совіцькых рублю — приблизно 68 міліарду долару США 2019 года (за курсом бывшого Держбанка СССР), вадь дись 12 міліарду долару (за курсом Форекс)[5], з поправков на інфляцію.

Защитный бетонный саркофаґ Чорнобыльської АЕС было вчинено до децембра 1986 года. Ун ослабив розширеня радіоактивного засміченя уд удломку и защитив їх уд атмосферных вплыву. Укрытя так само давало радіолоґічну защиту для робутнику цїлых реактору на майданчикови, які были перезапущені и прикапчані до зкапчаної енергетичної системы Україны, наприкунцьови 1986 и 1987 году. Айбо йся защитна будова мала прослужити лиш 30 году и треба было ї усилити на зачаткови 2000. году. 2017 года, «Укрытя» сильно доповнили новов беспечнов оболонков Чорнобыльської АЕС, яка была вчинена коло першого саркофаґа. Сись май грубый непропускаючый корпус быв вчиненый для удаленя як давнїшнього саркофаґа, так и удломку реактора, держучи всеридині радіоактивні матеріалы. Чищеня передвижуют довершити до 2065 года.[6]

Радіоактивна хмара уд аварії пруйшла над європейськов частинов СССР, великов частинов Европы, восточнов частинов США. Дись 60 % радіоактивного засміченя сїло на території Білорусі. Близько 300 000 чоловік было евакуйовано из зон засміченя.

Раз, руководство УССР та СССР старали ся попрятати розміры траґедії, айбо пусля сообщеня из Швеції, де на АЕС Форсмарк было найдено радіоактивні частины, принесені из западної части СССР, тай оцїнкы обсяга засміченя, зачала ся евакуація близько 130 000 чоловік Кийовської области из засміченых району. Радіоактивного ураженя почуствували дись 600 000 чилядий, май скоро ліквідаторы катастрофы. Коло ЧАЕС створили 30. кілометрову зону одчуженя[7].

Аварія[едітовати | едітовати жрідло]

Фотографія території коло Чорнобыльської АЕС из станції «Мир» (27. апріля 1997).

Приблизно в 01:23:47 26. апріля 1986 года на четвертому енергоблокови Чорнобыльської АЕС стали ся два тепловых выбухы, які повністю розвалили реактор. Будова енергоблока частично убпала, при тому, як рахуют, умерла одна людина — Валерій Ходемчук[8].На крыши зачалав горіти огинь. Тош, то што вже лишило ся з активної зоны 4. реактора розплавило ся. Мішанину з розплавленого метала, піска, бетона и частин топлива розтикла ся по пуд реакторными приміщенями. Из за аварії стало ся уверженя радіоактивных речовин, в тому числови и ізотопу урана, плутонія, йода-131 (період пуврозпада 8 дню), цезію-134 (період пуврозпада 2 годы), цезію-137 (період пуврозпада 30 году), стронцію-90 (період пуврозпада 29 года). Ситуація ставала май погана через то, што в розваленому реакторови продовжували ся неконтрольовані ядерні и хімічні реакції з уддїленьом тепла (уд горіня запасу ґрафіту), з уверженям из розлома впродовж многых дню продукту горіня радіоактивных елементу и засміченя ними великых територій. Зоперти активноє уверженя радіоактивных речовин из розбитого реактора дало ся лиш накунцьови мая 1986 года через залученя ресурсу всього бывшого СССР и цїнов облученя тысяч ліквідатору.

Удкликованя[едітовати | едітовати жрідло]

Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладї статї Чорнобильська катастрофа на україньскій Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене).

  1. ↑ Документальный фільм: «СССР. Крушение» Гуд: 2011. Країна: Росія. Режисер: Анастасія Попова, Александр Прохоренков, А. Смірнов.
    В головных ролях: Дмитро Кисельов, Михайло Горбачов, Борис Єльцин, Віктор Черномирдін, Леонід Кравчук, Єгор Лігачов, Микола Рижков, Генадій Бурбуліс, Анатолій Чубайс, Анатолій Черняєв
  2. ↑ Міжнародний Чорнобильський портал chernobyl.info. http://chernobyl.info. [перевірено 2011]. 
  3. ↑ Экологические последствия аварии на Чернобыльской АЭС и их преодоление. Двадцатилетний опыт. Доклад экспертной группы "Экология" Чернобыльского форума. http://www-pub.iaea.org/MTCD/publications/PDF/Pub1239r_web.pdf. 
  4. ↑ Источники и эффекты ионизирующего излучения. Приложение Д. Эффекты на здоровье вызванные ионизирующим излучением при Чернобыльской аварии. Доклад Научного комитета ООН по действию атомной радиации. http://unscear.org/docs/reports/2008/Advance_copy_Annex_D_Chernobyl_Report.pdf. 
  5. ↑ Forex / Currency | IEX Cloud (по en). https://iexcloud.io/data-group/forex-currency. [перевірено 2023-04-29]. 
  6. ↑ Ogorodnikov, Boris I. (2010-06-21). Radioactive Aerosols - Chernobyl Nuclear Power Plant Case Study. Aerosols - Science and Technology. Weinheim, Germany: Wiley-VCH Verlag GmbH & Co. KGaA. pp. 159–201. http://dx.doi.org/10.1002/9783527630134.ch6. 
  7. ↑ Валентин Згурський: Правду про чорнобильську аварію в перші дні знали всього три людини: Горбачов, Рижков і я. Інтерв'ю 2013 року. Частини I—III, — Гордон, 27 жовтня 2016 русс.
  8. ↑ Пам'ятати і діяти…. Archived from the original on 3 грудня 2008. https://web.archive.org/web/20081203142305/http://www.obriy.pib.com.ua/2005/15_05/. [перевірено 26 квітня 2018]. 
Обтримане з "https://rue.wikipedia.org/w/index.php?title=Чорнобыльська_катастрофа&oldid=143587"