Часослова

Матеріал з Вікіпедія

Часослова (лат. verbum) є змінна часть речі, яка выражать дїяня (іти), статус (лежати) або зміну статусу (зачервенїти).

Ґраматічны катеґорії часослов[едітовати | едітовати жрідло]

Часослова годен часовати, у векшынї языків своёв формов выражають:

  • особу,
  • чісло,
  • час,
  • способ,
  • рід,
  • вид,


Особа[едітовати | едітовати жрідло]

Тіпічно екзістують три катеґорії особы, котры означають одношіня дїяня к субєктови:

  • перша особа
  • друга особа
  • третя особа

Чісло[едітовати | едітовати жрідло]

Чісло (numerus) є ґраматічна катеґорія, котра выражать чісло субєктів дїяня.

Час[едітовати | едітовати жрідло]

Час (tempus) в лінґвістіцї значіть часослово выражаюче часовый момент, у котрім дїя ся учінила/чінить/буде чінити. В різных языках ся можуть часы дїлити на актуалны (минулый, теперішнїй, будучій) і релатівны (напр. передминулый, передтерперішнїй, передбудучій), котры служать на выражаня передчасности ці наслїдности дїй.

Способ[едітовати | едітовати жрідло]

Способ (modus) є катеґоріов часослова, котре пописує одношіня часослова і реалности ці умыслу.

Русинчіна розлишує лем способ ознамовый, условный і росказовый, дакотры языкы мають сістему часословных способів зложытїшу.

Рід[едітовати | едітовати жрідло]

Часословный рід (genus verbi) є катеґорія часослова. Звычайно є в різных языках двоїтый, а то актів і пасів.

Вид[едітовати | едітовати жрідло]

Вид (aspekt) є катеґоріов часослова, котра выражать, же часословне дїяня ся усвідомлює:

  • огранічене, цілостне
  • протїкаюче, неогранічене

Література[едітовати | едітовати жрідло]

Референції[едітовати | едітовати жрідло]

Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладї статї Sloveso на чеській Вікіпедії.

Тота статя є затля „Стыржень“. Поможте Вікіпедії так, же єй доповните і росшырите.