Філозофія

Матеріал з Вікіпедії
Перейти до: навіґація, Найти

Філозофія, ґрецькы φιλοσοφία, з φιλειν (філеін, любити, тужыти по дачім) і σοφια (софіа, мудрость, здатность) є сістемове, раціоналне і крітічне дослїджованя реаліты, світа і чоловіка, евентуално і того, што єй пересягує (метафізіка). Гляданя правдивого познаня, змыслу тай доброго жывота через рефлексію, раціоналну арґументацію тай діскузію, яка потребує даякы понятя. Значіть то не лем академічна дісціпліна, а і способ жывота, якый зачінать чудованём або скламанём над традічныма передачами річей (Платон) і намагать ся даяк вырівнати з таємніцёв світа і бытя.

Рафаел Санті: Гераклеітос з Ефезу. Детайл з фрескы „Атеньска школа“ у Ватіканї (1510).

Філозофы о філозофії[едіт.]

Ідеї великых філозофів не старїють і тым націтованїшым є доднеська Платон. Дакотры філозофію охарактерізовали такто:

„Чудованя ся є одношіня чоловіка, котрый мудрость досправды любить, а не є другый початок філозофії як гевтот.“ Платон[1]

„Чудованя ся вело людей к філозофованю – на початку і днесь – а то так, же наперед ся заставили у найблизшых вопросів а потім ся помаленькы задумовали і над векшыма річами. А хто ся задумує і чудує, тот собі думать, же не знать.“ Арістотель[2]

„Хто хоче глядати радость сам у собі, не найде єй ниґде лем у філозофії.“ Арістотель[3]

„Філозофія є старость о душу.“ Ціцеро[4]

„Штудованя філозофії не є зато, жебы сьме знали, што собі люде думають, але зато, жебы сьме знали як є то з правдов річей.“ Томаш Аквіньскый[5]

„Жыти тай не філозовати є як мати заперты очі і ниґда не пробовати їх одкрыти.“ Рене Декарт[6]

Іммануіл Кант огранічів задачу філозофії трёма вопросами: „Што можу знати? Што мам робити? В што можу мати надїю?“,[7] якы може згорнути до єдиного: „Што є чоловік?“

„Задачов філозофії є порозуміти, што єсьт.“ Ґеорґ Вілгелм Фрідріх Геґел[8]

„Захопити граніцї розуму – лем то є права філозофія.“ Фрідріх Ніцше[9]

„Велика філозофія не є філозофіов без браку, але без страху.“ Чарлз Пеґуі[10]

„Філозофія не наука, а дїяня. Філозофічне дїло є зложене з ґрунту з обяснїня.“ Лудвіґ Віттенґштеін[11]

Што є філозофія?[едіт.]

Од наук, якы колись з філозофії вышли, ся філозофія одрізнять єднако шыршов, властнов необмедженов областёв тем, єднако і слободнїшов методов. Модерны наукы ся обмеджують на то, што годен беспечно доложыти, опробовати експеріментом, моделовати тай міряти, і што платить цїлком на каждого (кідь той методї розуміть). Значіть, же не годни шацовати, просити ся на змысел свого дїяня ани одповідати на просты вопросы, якы кладуть наприклад дїти – напримір, што є наука, што правда або чом ся не може циґанити. І навспак од поезії і літературы ся філозофія оддрізнять тым, же ся мусить намагати о даякы выражаня в понятях, але передовшыткым тым, же кажде своє тверджіня мусить вміти даяк обгаїти, пояснити чом повідать тото што повідать.

Вшыткы людьскы културы мали і мають свою традічну мудрость, росповіданя, поезію і пословіцї, якы ся в тій громадї беруть як авторіта. На тото, што повідають, не годно ся звідовати „чом?“ Проблем зачне там, де на ся трафлять дві мудрости: котра з них теперь правилна? Акурат в такій сітуації ґрецькых варошів выник даколи в 6. сторочо д. н. е. новый способ гляданя або „тугы по мудрости“ (філо-софія), котрый ся не операв о Гомера ани Гесіода, але намагав ся прийти річам на корїн позорованём, роздумованём і арґументаціов, скорочено властным розумом і діскузіов. Бо розум є єден про вшыткых людей а – як повідать Рене Декарт – „міджі людей найлїпше подїленый“. Але кідь є крітічный і сам к собі, не хоче право мати дефінітівно платну мудрость, але знать, же єй буде все лем глядати.

Референції[едіт.]

  1. Платон,Тгеаітетос, 155d
  2. Арістотель, Метафізіка, 982b
  3. Арістотель, Політіка, 1267a
  4. Ціцеро, Disp. Tusculanae II. 5. 13.
  5. Thomas de Akvino: De coelo et mundo, commentarius. I, 22. Opuscula 41, in: Opera omnia, Parma 1865, tom. 19, p. 36.
  6. Descartes, Les Principes de la philosophie, спередслово.
  7. Кант, Крітіка чістого розуму, A 509
  8. Геґел, Основы філозофії права. Praha 1992, str. 31
  9. F. Nietzsche, Antikrist, § 55
  10. Charles Péguy, Cahiers de la Quinzaine (1914)
  11. L. Wittgenstein, Tractatus logico-philosophicus, 4.112

Тота статя є часточно або цалком основана на перекладї статї Filosofie на чеській Вікіпедії.

Екстерны одказы[едіт.]

Словникы[едіт.]

Історія філозофії[едіт.]

Тексты на скачаня[едіт.]

WikiLetraMini.png Тота статя є затля „Стыржень“. Поможте Вікіпедії так, же єй доповните і росшырите.