Ґеорґ Вілгелм Фрідріх Геґел
| Ґеорґ Вілгелм Фрідріх Геґел | |
|---|---|
| Georg Wilhelm Friedrich Hegel | |
 | |
| Чинность | филозоф, викладач університету, історик філософії, писатель, философ права, логік |
| Сфера | філозофія, лоґіка, філософія історії, естетика, реліґія, метафізіка, епістемолоґія, політична філософія, соціальна філософія |
| Горожанство | Королівство Вюртемберг |
| Уроджѣня | 27 авґуста 1770 |
| Упокоеня | 14 новембра 1831 |
| Берлін (Кральовство Пруссия)[1][2] | |
| Причина смерти | холера |
Похованя: Доротеенштадтський цвинтар 6664
| |
| Ошкола | Тюбінгенський університет, Єнський університет, Гимназия Эберхарда Людвига, Тюбінгенська богословська семінарія |
| Учні | Макс Штірнер |
| Influenced by | Фрідріх Вільгельм Шеллінг, Іммануіл Кант, Геракліт, Бенедикт Спіноза, Шарль Луї де Монтеск'є, Арістотель, Платон, Плотін, Прокл Діадох, Ансельм Кентерберійський, Микола Кузанський, Рене Декарт, Жан-Жак Руссо, Беме Якоб, Йоганн Ґотліб Фіхте, Фрідріх Шлаєрмахер |
| Праца | Єнський університет, Університет Фрідріха-Вільгельма, Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла |
| Активность | 1788—1831
философия XIX века |
| Отець | Georg Ludwig Hegel |
| Мати | Maria Magdalena Louisa Fromm |
| Діти | Карл Гегель |
| Награды | |
| орден Червоного орла 3-го класу | |
| Язык творов | Нїмецькый |
| Magnum Opus | |
| Лекции по философии истории, Энциклопедия философских наук, Наука логики, Phänomenologie des Geistes, Основания философии права, Курс эстетики, или наука изящного, Lectures on the Philosophy of Religion, Lectures on the History of Philosophy | |
 | |
 Ґеорґ Вілгелм Фрідріх Геґел на ВікіскладѣVIAF:89774942; GND:118547739; LCCN:n79021767; FAST:31816; BNF:11907123g; NLKR/NLC:jn19990003303; OL:OL53216A; | |
Ґеорґ Вілгелм Фрідріх Геґел (27. авґуста 1770, Штутґарт — 14. новембра 1831, Берлін) быв вызначный філозоф, представитель нїмецького ідеалізму. Геґеловым головным приносом є обяв історічности: світ не є незмінне, стале розложіня, але єдно велике дїйство, в котрім дух глядать дорогу сам ку собі. Тому, што є, ся не дасть розуміти інакше, як процесу, змінї, евентуално і борьбі. Тоту думку перевзяла під час 19. стороча нелем філозофія, але поступно і єднотливы наукы: языконаука, право, соціолоґія і в подобі еволуції тыж наприклад біолоґія, антрополоґія і козмолоґія[uk].
Референції[едітовати | едітовати жрідло]
- ↑ Німецька національна бібліотека; Державна бібліотека в Берліні; Баварська державна бібліотека; Австрійська національна бібліотека (по de), Gemeinsame Normdatei, Wikidata Q36578, https://gnd.network/, [перевірено 30 децембер 2014]
- ↑ А. М. Прохоров, ред.. (1969) (по ru), Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] (3rd ed.), Москва: Большая Российская энциклопедия, Wikidata Q17378135, OCLC 14476314
Тота статя є затля „Стыржень“. Поможте Вікіпедії так, же єй доповните і росшырите.