Уральска сова

Матеріал з Вікіпедії
Перейти до: навіґація, Найти
Уральска сова

Уральска сова (Strix uralensis) є ночный птах з родины сововых. Жыє в Европі і Азії.

Росшырїня[едіт.]

Росшыреный є в Европі в їй северній і северовыходній части (Швеція, Фіньско, Побалтя) і в северній части Азії (Росія) аж по Кореу і Японію. Ізолованы популації ся находять в Карпатах і їх близкій околицї і выходній і северовыходній части Алп.

Становища[едіт.]

В середоевропскых условіях ся находять в лїсах над 400 метрів над морём, облюбує головно стары бучіны.

Взгляд[едіт.]

Уральска сова мать довжку тїла дас 60 цм і кус довшый хвіст. Фарбы суть выразно світлы, але є і тмавша варіанта. Тварь є кулята, очі чорнобуры. Самець і саміця суть скоро такы самы, саміцї ростуть до векшой робустности (самець 540-730 ґ, саміця 720-1200 ґ). Сезонны варіанты фарбы не екзістують. Векшынов є актівна як ся зотміть, але обчас ловить і през день.

Хованя[едіт.]

Уральска сова мать дуже характерістічный голосовый прояв: дике „гу-гаугаугау“, респ. „вуугу-гу-гу“ з притиском на першы звукы. Саміця реаґує ґрявком „гее“ або „ве“, припадно (близко коло гнїзда) „хру-хру-хру“. Страву творять мышы і далшы дрібны ссавцї, птахы і хробакы.

Розмножованя[едіт.]

Уральска сова, молодя

Уральска сова гнїздить в дїрах стромів або старых гнїздах хищів. Саміця зношать 1-5 (звычайно 2-4) білы яйця, на котрых сидить сама по добу 27-34 днїв (в далшых середоевропскых условіях справила в спіднїй половинї росптылу). Молодята кормлять родічі дас 5 тыжднїв, по вылїтнутю їх дас іщі єден місяць прикормлюють. Тыж як далшы совы родічі своє гнїздо упорно хранять перед нежеланыма пришелцями, вынатково нападуть і чоловіка.

Референції[едіт.]

Тота статя є часточно або цалком основана на перекладї статї Puštík bělavý на чеській Вікіпедії.

Хоснована література[едіт.]