Синицёвы

Матеріал з Вікіпедії
Перейти до: навіґація, Найти
Звычайна синиця

Синицёвы (Paridae) суть релатівно знамов родинов співаків. Обще занмый є єден з найросшыренїшых птахів звычайна синиця, тыж як і їй менша і менше чіслена близка лазурівка. Тоты два виды ся дуже добрї приспособили жывоту в містї а в зимі навщівляють кормитка, і дякуючі тому суть добрї знамы. Родина але загорнює овелё веце видів а многы з них в Карпатах ани не жыють.

Синицї суть цїлково дрібнїшы, мають цїлком велику голову, скоро прямый шпицятый дзёбак і міцны ногы і пазуры. Крыла мають курты і закулятены, хвіст середнї довгый. В страві переважують інсекты, котры зберають по стромах, зато суть усиловныма помічниками в бою проти шкодцям.

Опис[едіт.]

Суть то дрібны птахы, якы міряють 9 – 20 цм а важать 6 – 50 ґ. Релатівно велика голова несе прямый, різно міцный, шпицятый дзёбак. Міцны ногы і пазуры їм помагають при лїзїню по стромах, курты куляты крыла мають десять ручных пірок лїтяна, з котрых суть першы силно скуртшаны. Хвіст мають середнї довгый. Піря є дуже густе і цїлково контрастне і пестро фарбене, обі поглавя суть собі дуже подобны.

Лазурівка

Синицї суть дутиновы птахы (зато годны мати пестре зафарблїня). Тропічны виды мають малы покладкы яєць неперевышуючі 3 яйця, птахы з мірного пасма мають навспак дуже богаты зношкы. Шампіоном є в тім дрібна лазирівка, котра мать середнї 11 яєць, місцями докінце аж 19 яєць. По выгнїздїню ся часту здружують до ґруп, векшына виду є сталых або вандрівных, лем дакотры виды суть часточно стяговавы.

Синицёвы мали спочатки 3 роды із скоро пятьдесятёма видами, котры суть росшырены по цїлій северній півкулї. На югу жыють лем в Африцї.

Список роду ся по роспадї роду Parus іщі не усталив.

Референції[едіт.]

Тота статя є часточно або цалком основана на перекладї статї Sýkorovití на чеській Вікіпедії.

WikiLetraMini.png Тота статя є затля „Стыржень“. Поможте Вікіпедії так, же єй доповните і росшырите.