Пірникоза карликова
Пірникоза карликова (Tachybaptus ruficollis) є найменшым видом пірникозы в Европі.
Обсяг |
[едіт.] Попис
Выразно менша як качка; росте до 25–29 цм, роспятя крыл мірять 40–45 цм і важыть 130–235 ґ. Мать курте робустне тїло з куртыма крылами і шыёв і малов кулятов головов без пірковых ух. Дорослы птахы суть у свадьбянім шатї переважно тмаво бурочорны з ґаштаново буров фарбов на боках карку і головы. На корїню дзёбака мають выразный жовтый фляк. У простім шатї суть цїлково блядшы, зверьху тмавобуры, з лицями до біла і світло буров шыёв і грудёв. Молодята суть переважно чорны з білавым чолом і світлїшыма смужками на голові і хырбетї. Обидві поглавя суть фарбов такы самы.
На гнїздищах жыє скрыто, часто ся потаплять. Під воду ся скрыє і в небезпеченстві, взлїтавать лем малоколи. Їх притомность прозраджує найчастїше голосне колысава „бібібібібібібі“, котрым ся озывать в часї гнїздїня. Варує острым, металово звуковым „піт“.
[едіт.] Росшырїня
Ареал росшырїня пірникозы карликовой є од западной і середнёй Европы через Азію і Індію аж по Кітай, Японію і Нову Ґуінеу. Загорнює тыж векшыну Африкы, враховано Мадаґаскару. Звычайно гнїздить у низшых пологах.
Є часточно стяговавый вид; у середнїй Европі є переважно стяговавый.
Европска популація є поважована за стабілну, знижує ся в часї твердых зим.
[едіт.] Біотоп
Гнїздить на плыткых, богато зароснутых водных плохах різной, часто і малой розлогы. На зиму ся стягує на незамерзаючі рікы.
[едіт.] Страва
Жывить ся переважно хробаками, жабами і малыма рыбами.
[едіт.] Гнїздїня
Гнїздить од апріля до октобра 2x за рік. Плаваючі гнїзда з водный рослин будують обидвоми родічі векшынов добрї схованы в тростинцї в плыткій водї. У єдній покладцї бывать 4–6 (3–7) яєць з розмірами 37,1 x 25,9 мм.
[едіт.] Референції
Тота статя є часточно або цалком основана на перекладї статї Potápka malá на чеській Вікіпедії.
- Biolib
- Bezzel, E. (2007): Ptáci. Rebo Productions. ISBN 978-80-7234-292-1