Ластівка городьска

Матеріал з Вікіпедії
Перейти до: навіґація, Найти
Ластівка городьска

Ластівка городьска (Delichon urbica) є малый птах з родины ластівковых.

Опис[едіт.]

Ластівка городьска летить

Ластівка городьска є малый птах, росте до 13цм, роспятя крыл мірять 26-29цм і їй вага колыше коло 18,3ґ. Зверьха є синя з металовым надыхом, гудзіця і спід тїла суть світлы. Біле піря мать і на ногах. Поглавя ся фарбами не одрізняють, але молоды птахы суть дакус тмавшы і на крылах мають часто рїдке біле зафарблїня.

Дякуючі своїй білій гузіцї є за лїтаня добрї розознательна од ластівкы берегівкы, од ластівкы дымницї єй годен навысше добрї розознати і дякуючі менше выкроєному хвосту.

Ластівка городьска ся озывать часто, особливо пак на гнїздищах, а то куртым брітт, сієр.[1]

Росшырїня[едіт.]

Ластівка городьска є дуже росшыреным видом співака, котрого европска популація є гадана дас на 60-300 міліонів екземпларів.[2] Находить ся в двох підвидах, першый, росшыренїшый - D. u. urbicum - гнїздить на россяглій теріторії Евразії од їй найзападнїшого кута аж по середню Монґолію, засягує тыж до Марока, Туніска і северного Алжірьска а зимує на теріторії субсагарьской Африкы. Другый підвид, D. u. lagopodum, гнїздить в меджах од рікы Йенісей на выходї од Колім а серверну Монґолію і Кітай на юугу; на зиму потім міґрує до южной Кітаї і югвыходной Азії.[3]

Про жывот преферує одкрыты країны з низков веґетаціов, особливо пак пасовиска, лукы і господарьскы ґрунты, найчастїше і близко даякой водной плохы, хоць ся може находити і в горах і засяговати аж по надморьскы вышкы 2 200 м. На роздїл од ластівок дымниць дуже часто гнїздить в містах, де але потребує достаточный дїл чістого воздуху..[4]

Еколоґія[едіт.]

Гнїздо з двома молодятами
Delichon urbicum

Подобно як і далшы виды ластівковых і ластівка городьска їсть вшелиякы мушкы, хробачкы під час лїтаня, в часї розмножованя обычайно у вышцї коло 21 м а максімално 450 м од свого гнїзда.

Гнїздить в колоніях, котры звычайно рахують менше як 10 парів, але при добрых условіях можуть быти барзже чіслены. Нудує собі півкулёвы гнїзда, котры суть аж на єдну дїру заперты а не місковы як мать ластівка дымниця. Будує сі їх векшынов під стрїхами на вонкашнїх сторонах будов. Гнїздо є позлїпляне з глиняных грудок у днука выстелене рослинами і пірём. В єднім роцї може выгнїздити і двараз ці трираз.

Самічка знесе 4 аж 5 білых, 1,9 × 1,33 цм великых яєчок а по добу 14 - 16 днїв їх зогрївають черяво обоми стары птахы, котры ся тыж дїлять о кормлїня молодят. Тоты гнїздо опущають по 22 -32 днях, але родічами суть кормлены іщі дакілько днїв потім. Успішность гнїздїня досягує 90 %, до дорослости ся дожыє пак 60 - 80 % молодят.[3]

Жрідла і референції[едіт.]

Тота статя є часточно або цалком основана на перекладї статї Jiřička obecná на чеській Вікіпедії.

  1. Dungel, J.; Hudec, K. (2001): Atlas ptáků České a Slovenské republiky. Academia Praha, str. 164. ISBN 978-80-200-0927-2
  2. http://www.birdlife.org/datazone/species/index.html?action=SpcHTMDetails.asp&sid=7150&m=0
  3. 3,0 3,1 Turner, Angela K; Rose, Chris (1989): Swallows & Martins: an identification guide and handbook. Boston, Massachusetts, US: Houghton Mifflin. ISBN 0-395-51174-7. str. 226–233
  4. Snow, David; Perrins, Christopher M (editoři) (1998): The Birds of the Western Palearctic concise edition. Oxford: Oxford University Press. str. 1066–1069. ISBN 019854099X.