Карел Свобода
Карел Свобода | |
---|---|
Karel Svoboda | |
Чинность | композитор, автор пісень, кінокомпозитор, музикант |
Жанр | естрада |
Горожанство | Чесько, Чеськословеньско |
Уроджѣня | 19 децембра 1938 Прага[1][2] |
Упокоеня | 28 януара 2007 |
Причина смерти | вогнепальне поранення |
Активность | 1963—
|
Брат, сестра | Jiří Svoboda |
Діти | Petr Klein Svoboda |
Magnum Opus | |
Дракула | |
Карел Свобода на Вікіскладѣ VIAF:118113416; GND:132599988; LCCN:no2009092671; BNF:140101037; NLKR/NLC:jn19990218100; |
Карел Сво́бода (чеськ. Karel Svoboda; 19. децембра 1938 — 28. януара 2007) — чехословацькый и чешськый композитор, якый писав естрадну музику. Автор музикы ид многым кінам и телефільмам в 1960—1970. годы. Творчый руководитель ансамбля інструментальної електронної музикы «Elektrovox».
Біографія[едітовати | едітовати жрідло]
Карел Свобода родив ся в Празї (Чехословакія). Зачав писати музику, лишив ученя на третьому курсі медицинського факультета. Участвовав в рок-групі «Mefisto» в 1963 годови (піанішта). Май тош писав музику для пражського театра «Laterna Magica» и для многых чешськых співаку. В 1965 годови уйшла пластинка з пісньов Свободы «Slunce za oknem» в исповнені Яроміра Маєра. Крехты май пузно в Нїмеччині уйшла пластинка з інструментальнов композиційов Свободы «Navrat Gemini». Товгды на фестивалі в Ріо-де-Жанейро пісню Свободы «Vzdaleny hlas» заспівала Гелена Вондрачкова. В 1969 годови. Свобода написав пісню «Леді карнавала» для чешського співака Карела Готта. Всього для співака композитор написав музику ид 80. пісням.
В 70. годы композитор сотрудовав з многыми чешськыми співаками — серед них Гана Загорова, Ева Піларова, Мілан Дробны, Вальдемар Матушка, Лешек Семелка, Іржи Шелінґер, Яна Кратохвілова. В 1980. в число исповнителю пісень Свободы входят Карел Зіх, Мигаль Давід, Івета Бартошова, Петро Спеши, Марцела Бржезінова и група OK Band, Марцела Голанова, Петра Яну, Далібор Янда.
Свобода сотрудовав з западнонїмецькым каналом ZDF бульше трьох десятилїтій. Писав саундтрекы ид многым телепередачам и серіалам. Сред них «Вікі вікінґ», «Пригоды пчолкы Маї», «Чудні пригоды Нільса». Так само написав музику ид популярному фільмови «Три уріха для Попелюшкы».
Всього Свобода создав музику ид бульше чим 90. фільмам и телесеріалам.
Є автором мюзиклу:
- «Нуч на Карлштейні» (Noc na Karlštejně), 1973, фільм-мюзикл
- «Dracula», Премєра в Празї 13. октовбра, 1995
- «Monte Christo», 2000
- «Golem», 2006, по книзї Зденека Зеленкы
Свобода быв найденый убитым выстрілом из охотнячої пушкы в садови свойої хыжи в Празї 28. януара 2007 года, пушка лежала коло нього. Інцидент назвали самоубійством.[3]
Одкликованя[едітовати | едітовати жрідло]
Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладї статї Свобода, Карел на російскій Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене).
- ↑ Німецька національна бібліотека; Державна бібліотека в Берліні; Баварська державна бібліотека; Австрійська національна бібліотека (по de), Gemeinsame Normdatei, Wikidata Q36578, https://gnd.network/, [перевірено 14 децембер 2014]
- ↑ https://cs.isabart.org/person/64336; abART особа: 64336.
- ↑ iDnes. Archived from the original on 2009-02-07. https://web.archive.org/web/20090207062027/http://zpravy.idnes.cz/skladatel-karel-svoboda-se-zastrelil-dso-/domaci.asp?c=A070128_224742_domaci_ton. [перевірено 2010-09-08].