Біла чапля

Матеріал з Вікіпедії
Перейти до: навіґація, Найти
Дорослый птах у свадьбянім шатї
Самець токать

Біла чапля (Ardea alba) є великый бродивый птах з родины чаплёвых (Ardeidae).

Попис[едіт.]

Росте до довжкы 85-100 цм, роспятя крыл мать 145-170 цм і важыть 1-1,5 кґ. Піря мать чісто біле, ногы тмавы і довгый шпіцятый дзёбак є жовтый. У свадьбянім шатї єй іщі на хырбетї роснуть продовжены оздобны пірка, котры мають важну задачу при нагваряню партнера. Обидві поглавя суть фарбов такы самы.

В середнїй Европі грозить заміна лем з нуждов (A. garzetta), котра є але значно менша і к тому мать жовто зафарблены персты і у свадьбянім шатї і продовжены пірка на голові.

Голос[едіт.]

На гнїздищах ґрявчіть проникавыма харчавыма звуками.

Росшырїня[едіт.]

Належыть к найросшыренїшым видам чапель. Гнїздить в южній Канадї і на теріторії США, в южній і середнїй Европі, Африцї і на Близкым выходї. В остатнїх роках започали в Европі проникати веце на север, од року 1992 напр. реґуларно гнїздить в Нідерландах. Є то часточно перелїтный вид.

Про гнїздїня глядать россяглы тростинкы біля рыбників, озер, рік і мочарїв з поростами стромів.

Годовля[едіт.]

Біла чапля з уловком

Жывить ся хробаками, жабами, рыбами, малыма ссавцями, переважно пак мышами, а даколи і птахами і гадами. Уловкы глядать найчастїше у плыткій водї, даколи і на полях і луках, а то при помалым ходжіню або чеканём у нерушаючім поставлїню.

Є моноґамный і поглавно дозрївать у 2. роцї жытя. Знама є своїма наговорами, де самцї вказують свої продовжены парадны пірка на хырбетї. Гнїздить звычайно в колоніях, але і єднотливо, у середнїй Европі раз за рік од апріля до авґуста. Аж 1 метер велике гнїздо з тростинкы векшынов в недоступных терстинах. В єдній покладцї є пак 3-5 світло синїх, 60,1-44,6 мм великых яєць, на котрых сидять черяво обидвоми родічі 25-26 днїв. Молодята пак гнїздо опущають по 40-50 днях. Їх умертность є але дуже высока, другого рока ся не дожыє цїлых 75 % з них.[1]

Одношіня ку людям[едіт.]

Біла чапля была про свої білы пірка в минулости часто ловлена, што в многых областях США вело к їх выгублїню. В сучасности ся помалы вертать і до областей, де ся аж донедавна не находила.

Commons
Вікісклад має мултімедіалны дата на тему:

Референції[едіт.]

Тота статя є часточно або цалком основана на перекладї статї Volavka bílá на чеській Вікіпедії.

  1. Hans-Günther Bauer, Einhard Bezzel & Wolfgang Fiedler: Das Kompendium der Vögel Mitteleuropas: Alles über Biologie, Gefährdung und Schutz. Band 1: Nonpasseriformes – Nichtsperlingsvögel, Aula-Verlag Wiebelsheim, Wiesbaden 2005, ISBN 3-89104-647-2 (нїмецькы)