Зобразити жрїдло сторінкы Ужгород

{{НП
<!-- Основные данные -->
|статус                = місто
|русинське iмя         = Ужгород
|застава           = Flag of Uzhhorod.svg
|опис заставы = 
|ерб           = Coat of arms of the city of Uzhgorod.svg
|опис ерба = 
|гимн = 
|девиз = 
|країна         = [[Украина]]
|размер карты страны     = 0
|область          = Закарпатска область
|район            = Ужгородьскый район
|Прежние названия = 
|Состоит из = 
<!-- Даты -->
|Дата основания = [[892]]/[[903]]
|Первое упоминание = [[10. стороча]]
|статус с       = 1946
|День основания = 
<!-- География -->
|площадь = 40
|Климат = 
  |lat_dir = N|lat_deg = 48|lat_min = 37|lat_sec = 12
  |lon_dir = E|lon_deg = 22|lon_min = 18|lon_sec = 0
|Карта страны = Uschhorod-Ukraine-Map.png
|Карта области = Uzhgorod-Raion.png
|Карта района =
<!-- Население -->
|этнохороним =
|языки = 
|население = 115 542<ref name="population">{{Cite book |title= Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2021 року |location= Київ |publisher= Державна служба статистики України, 2021 |at= Ст.&nbsp;21 |url= https://ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2021/zb/05/zb_chuselnist%202021.pdf |accessdate= 2023-04-15}}{{ref-uk}}</ref>
  |Население за дату = 2021, одгад 
  |Место по населению в районе = 
  |Место по населению в области = 1
  |Место по населению в стране = 
  |Плотность = 2940
  |национальный состав = [[Русины]], [[Українцї]], [[Русы]], [[Словакы]], [[Мадяры]], [[Поляци]], [[Евреи]], [[Циґане]], [[Румыны|Румуны]]
  |конфессиональный состав = [[православіє]], [[католицтво]], [[юдаизм]]

<!-- Прочие параметры -->
|телефонный код = +380-312
|почтовые индексы = 88000-88499
|автомобильный код =
 |вид идентификатора      = 
 |цифровой идентификатор  = 

<!-- Власть -->
|глава = Богдан Андриив
|местное самоуправление = Городской совет
|адрес = 88000, г.&nbsp;Ужгород, пл.&nbsp;Почтовая,&nbsp;3
|сайт = 
<!-- Wikipedia -->
|категория в Commons = Uzhhorod
}}
{{ПозКарта|Украина | alt = physical |lat_dir = N|lat_deg = 48|lat_min = 37|lat_sec = 26 
  |lon_dir = E|lon_deg = 22|lon_min = 17|lon_sec = 42 |label=Ужгород |width=290|marksize=5|float=right |caption=}}
'''Ужгород''' ({{lang-uk|Ужгород}}, {{lang-sk|Užhorod}}, {{lang-ro|Ujgorod}}, {{lang-de|Uschgorod}}, {{lang-hu|Ungvár}}) — [[місто]] в [[Україна|Українї]], 115 542 жытелїв (2021, одгад)<ref name="population"/> адміністратівный центер [[Закарпатьска область|Закарпатьской области]]. Офіціална назва ''Ужгород'' была заведена в року 1919 по входжіню [[Подкарпатска Русь|Підкарпатьской Руси]] до [[Чехословакия|Чехословакії]]. До того од року 1849 на взоступі габы [[Русофил|русофілства]] была хоснована дакотрыма представителями інтеліґенції, переважно в [[Литература|літературї]].<ref>Літераті Т.</ref>

== Історія ==
Перед приходом Мадярів належав міджі славяньскы міста; тогды ся гев находила часть теріторії населена Білыма Хорватами. Тоты ту выбудовали певность і резіденцію ранно містьского типу. На початку [[10. стороча]] ся там обявили Мадяре, котры ся міста, так само як цалой [[Велика мадярска низина|Паноньской низины]], зміцнили.

У [[середовік]]у быв Ужгород [[Угорьско|угорьскым]] городом; быв ту центер [[Уг (жупа)|Ужськой жупы]] а іщі коло року [[1910]] творили [[Мадяре]] дас 80 % жытелїв. 
Од року [[1776]], коли была з [[Мукачово|Мукачова]] гев пересунута [[Мукачовска ґрекокатолицька єпархія|єпископска резіденція]], ся [[Ужгород]] став центром [[Русины|русиньской]] культуры. Року [[1872]] гев была добудована желїзніця з [[Чоп]]у, пізнїше продовжена через [[Ужоцькый переход]] до [[Львів|Львова]]. Міджі роками [[1919]] і [[1938]] быв головным містом [[Підкарпатьска Русь|Підкарпатьской Руси]], части [[Чеськословеньско|Чеськословеньска]] <ref>PRECLÍK, Vratislav: "Profesor Masaryk a Podkarpatská Rus právě před sto lety" (Professor Masaryk and Subcarpatian Russia just hundred years ago), in Čas: časopis Masarykova demokratického hnutí, leden - březen 2019, roč.XXVII. čís. 125. ISSN 1210-1648, str.18 – 23 </ref>. У тых лїтах быв великый розвой міста: выникло много будов у тіпічным чеськословеньскім штілї, збудовали ся новы кварталы (як наприклад Мале Ґалаґо). В роцї [[1938]] ся Ужгород (і цалый юг Підкарпатя) став на базї [[Перша віденьска арбітраж|Віденьской арбітражі]] знову частёв Мадярьска.

[[Файл:Uschhorod oblastnarada.jpg|thumb|290px|Будова областной рады в Ужгородї, поставлена в 30. роках 20. стороча,<br> і новодобый помник Т. Шевченкови]]

27. октобра 1944 ослободив місто 4. україньскый фронт. По [[Друга світова война|II. світовій войнї]] была Підкарпатьска Русь передана [[Совєтьскый союз|Совєтьскому союзу]], тай Ужгород ся так став частёв [[УССР|Україньской ССР]]. Іщі того самого року ([[1945]]) была основана [[Ужгородска народна универзита]]. Сучасне поставлїня головного міста [[Закарпатска область|Закарпатьской области]] мать Ужгород од року [[1946]], од року [[1991]] є частёв независлой [[Україна|Україны]].

== Култура і памяткы ==
В Ужгородї, стале облюбленїшым цїлём турістів, суть про перезераня архітектонічны памяткы вшелиякых епох. Домінантов є [[Ужгородьскый замок]], стоячі на 30&nbsp;м высокім сопечнім горбку; днесь є там музей з дакілько експозіціями. Недалеко є тыж [[сканзен]] народной архітектуры.

[[Ґрекокатолицька церьков|Ґрекокатолицька]] катедрала з двома вежами была выбудована в роцї [[1646]] і оперед служыла [[Йезуиты|римокатоликам]]. [[Сінаґоґа (Ужгород)|Ужгородьска сінаґоґа]] дотеперь стоїть, была але перемінена на філгармонію і збавлена вшыткых реліґійных предметів. Дале ся ту находить множество храмів різных [[реліґія|реліґій]].

== Турістіка ==
[[Файл:Orientační plán města Užhorodu.jpg|thumb|290px|Мапа Ужгороду в часї першой чеськословеньской републікы]]
Тото місто мать уже 6 Турістічных марок - ч. 1 про Горяньску ротунду, ч. 6 про сканзен, ч. 18 про бусту Т.Ґ. Масаріка,
ч. 70 про сінаґоґу, ч. 96 про Ужгородьскый замок і ч. 136 про корчму „Децо у нотаря”.
Далше інфо на [http://www.turystycni-marky.com.ua Турістічны маркы Україны].

== Обывательство ==
Од середовіку до початку [[20. стороча]] были переважуючов націоналностёв [[Мадяре]]. Часты політічны і теріторіалны зміны але етнічным складом порядно замахали. За списованём в роцї 2001, коли ту жыло 117&nbsp;317 жытелїв, творили [[Українцї]]<ref>До того чісла ся мусить односити ай векшына ужгородьскых [[Русины|Русинів]].</ref> 77,8 %, [[Русы]] 9,6 %, [[Мадяре]] 6,9 %, [[Словаци]] 2,5 % a [[Циґане]] 1,5 %. Міджі реліґіями перевладать [[Грекокатолицка Церковь|ґрекокатолицька]] і [[православна церьков]].

== Екстерны одказы ==
* {{cite web |author='''Тетяна ЛІТЕРАТІ''' |editor= |date=2019-05-24 |url=http://chas-z.com.ua/news/73510 |title=ВТРАЧЕНИЙ УЖГОРОД: ОФІЦІЙНЕ СТОРІЧЧЯ НАЗВИ МІСТА |publisher= |format= |quote= |language=[[Украинскый язык|украинскы]] |accessdate=2019-12-27 |archiveurl= |archivedate= }}
* [https://www.britannica.com/place/Uzhhorod Uzhhorod //Encyklopaedia Britannica] {{ref-en}}
* [http://www.dusekarpat.cz/ukrajina/uzhorod/ Ужгород] – спроваджаня по містї + фотоґрафії
* [http://www.tourinform.org.ua/ Турістічны інформації]
* [http://www.karpatia.cz/ Karpatia] – общі актуалны інформації о Закарпатю і Українї, каталоґ убытованя
{{commonscat|Uzhhorod}}
== Референції ==
<references/>
{{Переклад|cs|Užhorod|7373180}}

{{50 найвекшых міст Україны}}
{{Областны центры Україны}}
[[Катеґорія:Населены пункты Украины]]
[[Катеґорія:Міста Україны]]
[[Катеґорія:Закарпатьска область]]
[[Катеґорія:Ужгород]]