Тоґо
| Тоґска републіка фр. République togolaise | |
|---|---|
Прапор і ерб
| |
| Розлога | 56 785 км2[1][2] |
| Обывательство | 8 095 498[3] (2022) |
| Столиця | Ломе |
| ГДП (ПНС) на особу | $3 470[4] |
| Интернет-домен | .tg |
| Часова зона | UTC+0 |
| Телефонный код | +228 |
| *** | |
.svg)
Тоґо (франц. Togo [tɔˈgo]), офіціална назва Тоґска републіка (франц. République togolaise) є штат в западній Африцї. На западї гранічіть з Ґанов, на выходї з Беніном і на северї з Буркіна Фасо. На югу ю обмывають воды Ґвінейского заливу Атлантічного океану, де ся находить головне і найвекше місто країны Ломе. Того є членом Орґанізації споєных народів, Африцькой унії, Орґанізації ісламской сполупрацї, Южноатлантічной зоны міру і сполупрацї, Франкофонії, Сполоченства народів і Господарьского сполоченства западоафрицькых штатів.
Етімолоґія
[едітовати | едітовати жрідло]Назва Тоґо значіть „при водї“[5] або „за морём“[6] і є одводженый з языка еве („вода“) і ґо („берег“). Спочатку ся тота назва одношовав лем на місто Тоґо (днесь Тоґовіл), пізнїше го Нїмцї розшырили на цїлый народ.[6]
Од здобытю незалежности в роцї 1960 є офіціална назва штату „République togolaise“ (в русиньскім языку „Тоґска републіка“).
Історія
[едітовати | едітовати жрідло]Од 15. стороча ся побережя днешнёго Тоґа стало центром актівного обходу з рабами, вдяка чому цїлый реґіон здобыв назву „Побережя рабів“. В роцї 1884 ся тота теріторія стала протекторатом нїмецького цісарьства під назвов „Тоґоленд“.[7]
По першій світовій войнї была теріторія роздїлена на дві мандатны теріторії Сполочности народів під веджінём Франції і Великой Брітанії. Брітаньска часть ся пізнїше на основі плебісціту стала частёв незалежной Ґаны, затля французьска часть 27. апріля 1960 выголосила незалежность і прияла назву „Тоґска републіка“.
Ґеоґрафія і клімат
[едітовати | едітовати жрідло]
Тоґо є вузкый пас земли тягнучі ся зо северу на юг, котрый є з цїлковов розлогов 56 785 км2 єдным з найменшых штатів западной Африкы.[8] Довжка побережя є лем 56 км і творять го переважно лаґуны і пісковы плажі.
Рельєф країны є помірно розмаїтый: на северї переважать горбиста савана, в серединї ся тягнуть горы (найвысша точка є гора Аґу, 986 м) і на югу ся находить верьхня плошина, котра поступно переходить до побережной рівнины. Найдовша рїка є Моно (400 км), котра тече зо северу на юг.
Клімат є переважно тропічный. На побережі є вогкый і горячій (середня теплота около 23–27 °C), затля северны реґіоны ся вызначують полосухым кліматом тропічной саваны з теплотами до 30 °C і веце.[9]
Політічна сістема
[едітовати | едітовати жрідло]Подля формы штатной справы, Тоґо є презідентьсков републіков. Платна конштітуція была прията в референдумі 27. септембра 1992 (з пізнїшыма змінами). Головов штату є презідент, котрый є воленый в цїлковых прямых вольбах. Выконна міць належить владї на челї з премєром а законодарна міць Народному збору.[10]
Обывательство і култура
[едітовати | едітовати жрідло]Подля найновшых одгадів має Тоґо веце як 8,8 міліона обывателїв. Країна ся вызначує стабілным приростком обывательства.[11]
Тоґо є многонародностный штат, в котрім жыє веце як 40 етнічных ґруп, з котрых найчіселнїшы суть Еве, Міна і Кабіе. Урядным языком є французьскый, в звычайнім жывотї ся лемже у великій мірї хоснують містны языкы. З погляду реліґійного зложіня ся обывательство дїлить на підпорователїв традічных африцькых вір, хрістіанів і мусулманів.[12]
Економіка
[едітовати | едітовати жрідло]Економіка Тоґа має выразно аґрарный характер. Польногосподарьство забезпечує робочі міста про значну часть продуктівной популації. Главнї експортны плодины суть кава, какао і бавовна.
Єдночасно є країна єдным з вызначных світовых продуцентів і вывозцїв фосфатів. Непозераючі на притомность природных жрїдел і глубоководного приставу в Ломе зіставать Тоґо розвоёвов країнов і до великой міры залежить од загранічной фінанчной помочі і меджінародных інвестіцій.[13]
Референції
[едітовати | едітовати жрідло]- ↑ Togo country profile. 24 February 2020. https://www.bbc.com/news/world-africa-14106781. [перевірено 27 January 2021].
- ↑ Accueil - Voyage Togo. https://voyage.gouv.tg/. [перевірено 2 March 2024].
- ↑ Togo-Les résultats définitifs du 5e RGPH. 4 April 2023. https://icilome.com/2023/04/togo-les-resultats-definitifs-du-5e-rgph/. [перевірено 1 September 2023].
- ↑ World Economic Outlook Database, April 2025 (по en). https://www.imf.org/en/Publications/WEO/weo-database/2025/april. [перевірено 9 October 2025].
- ↑ Peoples of Africa: Togo-Zimbabwe. Marshall Cavendish. 2001. с. 531. ISBN 978-0-7614-7168-4. https://books.google.com/books?id=rlz2bWRPmvgC&pg=PA531.
- ↑ 6,0 6,1 Dawnay, Guy Payan (1926). The Army Quarterly. William Clowes & Sons, Ltd.. с. 315. https://books.google.com/books?id=vWAPAQAAIAAJ. „In the Ewe language the name Togo means "Behind the Sea," and it was extended to the whole country by the Germans, as Dr. Nachtigal's first treaty in 1884 was made with the Chief of Togo.“
- ↑ Zimmermann, A. (1914). Geschichte der Deutschen Kolonialpolitik. Berlin: E.S. Mittler und Sohn.
- ↑ Central Intelligence Agency. "Togo", The World Factbook. Washington, DC.
- ↑ Decalo, S. (1996). Historical Dictionary of Togo. Scarecrow Press.
- ↑ République Togolaise. Constitution de la IVe République, 1992 (modifiée en 2019).
- ↑ The World Bank. Population, total - Togo. World Bank Open Data.
- ↑ Institut National de la Statistique et des Etudes Economiques et Démographiques (INSEED). Recensement Général de la Population et de l'Habitat. Lomé, Togo.
- ↑ African Development Bank Group. Togo Economic Outlook.