Екватор

Матеріал з Вікіпедія
(Напрямленый з Ровник)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Equator.gif

Екватор, або ровник (лат.) aequator выровнач — представляна линия на поверху Землѣ, утворена сѣчнов ровинов, простопаднов оси обертаня Землѣ, ростинаючов земну кулю на двѣ ровны части, сѣверну и южну полукулю.[1][2]

Опис[едітовати | едітовати жрідло]

Екватор з погляду картографии мать нулову географичну широкость, од нього на сѣвер вымѣрюють сѣверну широкость, а на юг — южну широкость над нулов аж до 90° сѣверной або южной широкости одповѣдно на Сѣверном и Южном полу.[1]

Кедь вымѣряме периметер Землѣ на розличных географичных широкостях, так вымѣряный на екваторѣ буде найвекшый: згруба 40 000 км, [2] точнѣйше 40 075 696 м.[1] З того тыж слѣдуе, же 1° географичной довгости буде найдовжый на екваторѣ, а то

 м,

а чим векша географична широкость, тым менша довжка 1° географичной довгости, аж до нуловой на полах.

Интересны факты[едітовати | едітовати жрідло]

  • На екваторѣ довжка дня и ночи все еднакы.[1]
  • Понеже Земля робить повный оберт за  с, линеарна скорость руху Землѣ на екваторѣ
 м/с,

што значно высше скорости звука в воздусѣ (331 м/с),[3] значить люде на екваторѣ фурт летять якбы в надзвуковом аеропланѣ.

Жерела и одказы[едітовати | едітовати жрідло]

  • Ottův slovník naučný. Illustrovaná encyklopaedie obecných vědomostí. Díl 21. Vyd. J. Otto. V Praze, 1904.
  • Прохоров А.М. (гл. ред.): Физическая энциклопедия в 5 томах.Том 4, 1994. 704 с. ISBN 5-85270-087-8. Пойнтинга-Робертсона эффект – Стримеры — Москва: Большая Российская энциклопедия, 1994
  • Трёшников А.Ф. Географический энциклопедический словарь: Понятия и термины. /Гл. ред. А. Ф. Трёшников. — М.: Сов. энциклопедия, 1988.— 432 с.
Commons
Вікісклад має мултімедіалны дата на тему:

Референции[едітовати | едітовати жрідло]

  1. 1,0 1,1 1,2 1,3 Трёшников А.Ф., с. 339.
  2. 2,0 2,1 Ottův slovník naučný, том 21, с. 1055.
  3. Физическая энциклопедия в 5 томах, том 4, с. 547.