Оксіґен

Кыпіня рідкого кысня.

Оксіґен (кысень), хемічный симбол O, (лат. Oxygenium) — хемічный елемент з протоновым числом 8, котрый належит до 6. ґрупы періодічної сістемы елементу. Ун є высокоактівным, неметалом а силным оксідантом, котрый чинит оксіды з векшинов елементу. Проста субстанція оксіґену — O₂ — безфарленый, без запаха а смака ґаз, творячый другу головну часть атмосферы Земли. Є біоґенным елементом и його притомность мусит быти про екзістенцію вшиткых жывых орґанізму на нашуй планеті.

Первый по обсягу елемент земної коры, што занимат дас 49,13% ї вагы.

Історія досліджіня

Модерна концепція кысня розвивала ся бігом пяти стороч. Рузні чилядникы припспіли про сю концепцію, ниє конкретної особы, котра удкрыла кысень.

Теорія Флоґістона

Роберт Гук, Оле Борх, Михаил Ломоносов тай Пєр Байєн дустали оксіґен в експеріментах у 17-18 сторочах, айбо нико з них не признав його ги хемічный елемент. Годно быти се было скапчано из теорійов Флоґістона, котра в тот час была поширена и раховала ся правилнов.

Теорія Флоґістона, создана в 1667. годі Й. Й. Бехером а модіфікована Ґеорґом Ернстом Шталом в 1731. годі, говорила, ож вшиткі горючі матеріалы мавут у собі дві часті. Єдна частина кличе ся флоґістон и вна ся выділят при горіньови, а друга то и є сам матеріал. Воздух не мав ниякої ролі в сюй теорії.

Діскредітація теорії флоґістона

Антуан Лавуазьє дав первоє правилноє поясніня того, як фунґує горіня. Ун схосновав резултаты експерименту другых науковцю (Прістлі тай Шеєле). Лавуазье провюв дослід по спальованю рузных матеріалу и опроверг теорію флоґістона, опубликовавши резултаты зміны вагы спаленых елементу. Вага попелу была булша ги вага елемента до горіня, што дало Лавуазьє право казати, ож при горіньови чинит ся хемічна реакція (оксідація) позад чого маса увеличує ся, а се опровергат теорію флоґістона.

Характеристика

Фізичні свойства

Кысень — безцвітный, без запаха и смака ґаз, мало май тяжый за воздух, слаборозчинный у воді, пуддержує горіня. При температурі -183 °C переходит у рідкый стан, а за -218,8 °C твердне.

Хемічні свойства

Кысень є єдным из май актівных неметалу и пуд час хемічных реакцій принимат електроны уд другых матеріалу. У стандартум стані ун реаґує лем з май актівныма елеметами, айбо при нагріваньови реаґує почти з ушиткыма металами а неметалами, чинячи оксіды. Ипен дякувучи реакціям ун годен пуддержовати горіня.

Біолоґічноє продукованя тай роль

Фотосінтез а дыханя

У природі слобудньый кысень выділят ся ги побучный продукт фотосінтеза. За даякыма оцінками, морські планктоны продукувут дас 70% всього кысня на Земли, наземні ростины — 30%. Штоправда, кысневый ефект хотькотрого біома приблизно руный нулу, бо кысень ся хоснує про дыханя орґанізму и їх розкладаня.

Спрощену формулу фотосінтеза мож написати ги: угльокыслый ґаз + вода + сонячноє світло → ґлукоза + діоксід.

Выділеня кысня робит ся в тілакоїдных мембранах фотосінтезувучых орґанізму и требує енерґії чотырьох фотону. Процес має повно етапу, айбо резултатом є творіня протонного ґрадієнта через тілакоїдну мембрану, котрый ся хоснує про сінтез аденозінтріфосфата в процесі фотофосфорілованя. Другоє выділят ся в атмосферу.

Водні звірі тягнут розчиненый у воді кысень через жабрі; у наземных звіру, такых ги чотыроногі, кысень з воздуха актівно попадат в орґанізм через плюці, де ся чинит ґазообмін про діфузію кысня в кров а выділеня уґльокыслоты, а пак кровоносна сістема орґанізма дає кысень другым тканинам, де ся діє тканниноє дыханя.

Тота статя є затля „Стыржень“. Поможте Вікіпедії так, же єй доповните і росшырите.