Пѣвцоучитель

Матеріал з Вікіпедія
(Напрямленый з Кантор)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Wańkowicz Singers of the Vilnius Cathedral.jpg

Пѣвцоучитель (кантор, дяк) — церковный служитель, котрый веде спѣв при литургии або иншых службах византийского обряду.[1]

Повинности и пожаданя ку кантору[едітовати | едітовати жрідло]

Канторы часто были и учителями (пѣвцоучителями) в зачаточных церковных парохиалных школах. Од середины XVIII. стороча было од них жадане церковне образованя. З часом ся таке образованя усталило во формѣ дварочного курзу дяка-учителя. Такый курз зачали читати в Мукачовской богословской школѣ, дале в Унгварской (1793) и Пряшовской грекокатолицкой учительской семинарии (1895). Канторы мали тыж повинность тримати в памяти карпатске простопѣние восточного обряду, котре аж до конця XIX. стороча не было записане в музичной нотации.[1]

У православных и грекокатоликох учитель парохиалной школы, переважно по селах, быв тыж повинен переписовати церковны книгы, дириговати церковным хором. Як належный ку категории «церковных людей» спадав под церковный суд.[2]

Жерела и одказы[едітовати | едітовати жрідло]

  • Ковач Ф.: Дяк. //Ковач Ф. и др. Краєзнавчий словник русинів-українців. Пряшівщина. СРУСР. Пряшів, 1999. ISBN 80-85137-15-1 С. 129.
  • Магочи П. Р.: Півцеучитель. //Енциклопедія історії та культури карпатських русинів. Укладачі Маґочій П.Р., Поп І. — Ужгород: Вид-во В.Падяка, 2010. — 856 c.+ХХХІІ с. ISBN 978-966-387-044-1 (укр.) С. 591.

Референції[едітовати | едітовати жрідло]

  1. 1,0 1,1 Магочи П. Р.
  2. Ковач Ф.