Ґотфрід Вілгелм Лайбніц
.jpg)
Ґо́тфрід Ві́лгелм Ла́йбніц (1. юлія 1646, Лайпціґ – 14. новембра 1716, Ганновер) быв німецькый полігістор, активный ги математик, філозоф, ученый и дипломат, котрому вєдно из сером Ісааком Нютоном приписувут вытвореня інфінітезмалної личбы и другых конарув математикы, такых ги арифметика тай статистика. Лайбніца называли „послідньый універзалным ґенійом“ позад його обшырных знань у многых сферах, што стало рідкостьов по його смерти позад Індустріалної револуції и пошыріня спеціалізації роботы.[1] Лайбніц — важна перзоналія як у історії філозофії, так и історії математикы; ун писав праці на темы філозофії, теолоґії, етикы, політикы, права, історії, філолоґії, бавок, музикы и другых наук, а щи учинив читавый внесок у фізику и технолоґію тай побировав передвидіти понятя, котрі ся появили многым май пак у теорії віроятности, біолоґії, медіціні, ґеолоґії, псіхолоґії, лінґвістиці тай компютерных науках.
Лайбніц мав ай влив на бібліотечноє діло, бо вытворив у Бібліотеці Герцоґа Авґуста у Волфенбіттелі, Німещина, систему католоґізації, котра лягла у основу многых майвеликых европськых бібліотек.[2][3] Його розробкы у разных сферах рознесені по многых академічных журналах, десятках тысяч писем тай у неопублікованых рукописах. Лайбніц писав у дакулькох языках, головно у латинському, французькому и німецькому.[4]
Як філозоф ун быв головным представительом раціоналізма тай ідеалізма 17. стороча. Ги математик, ун незалежно уд Нютона розробив діференціалну тай інтеґралну личбу.[5] Йому ся приписує ай вытвореня сучасної системы бінарных (двойковых) чисел, котра є основов сучасных комунікацій и цифровых технолоґій,[6] хоть за декады до нього тоту такой систему вывюг Томас Герріот.[7] Лайбніц передвидів сферу комбінаторної тополоґії у 1679. році.[8]
Тота статя є затля „Стыржень“. Поможте Вікіпедії так, же єй доповните і росшырите.
Референції
[едітовати | едітовати жрідло]- ↑ Dunne, Luke (2022-12-21). Gottfried W. Leibniz: The Last True Genius (по en). https://www.thecollector.com/leibniz-last-genius-philosopher/. [перевірено 2023-10-01].
- ↑ Murray, Stuart A.P. (2009). The Library: An Illustrated History. New York, NY: Skyhorse Pub.. с. 122. ISBN 978-1-60239-706-4. https://archive.org/details/libraryillustrat0000murr/page/122.
- ↑ Palumbo, Margherita, 'Leibniz as Librarian', in Maria Rosa Antognazza (ed.), The Oxford Handbook of Leibniz, Oxford Handbooks (2018; online edn, Oxford Academic, 28 Jan. 2013), https://doi.org/10.1093/oxfordhb/9780199744725.013.008, accessed 25 Aug. 2024.
- ↑ Roughly 40%, 35% and 25%, respectively. www.gwlb.de. Архівовано 7 юлія 2011.. Leibniz-Nachlass (i.e. Legacy of Leibniz), Gottfried Wilhelm Leibniz Bibliothek (one of the three Official Libraries of the German state Lower Saxony).
- ↑ Russell, Bertrand (15 April 2013). History of Western Philosophy: Collectors Edition (revised ed.). Routledge. с. 469. ISBN 978-1-135-69284-1. https://books.google.com/books?id=Gm_cCZBiOhQC. Extract of page 469.
- ↑ Sriraman, Bharath, ред. (2024). Handbook of the History and Philosophy of Mathematical Practice. IV. Cham: Springer. с. 168. ISBN 978-3-031-40845-8. https://books.google.com/books?id=N-oEEQAAQBAJ&pg=PA168.
- ↑ Strickland, Lloyd (2023), Why Did Thomas Harriot Invent Binary?, The Mathematical Intelligencer 46: 57–62, doi:10.1007/s00283-023-10271-9
- ↑ Przytycki, Józef H.; Bakshi, Rhea Palak; Ibarra, Dionne; Montoya-Vega, Gabriel; Weeks, Deborah (2024). Lectures in Knot Theory: An Exploration of Contemporary Topics. Springer Nature. с. 5. ISBN 978-3-031-40044-5. https://books.google.com/books?id=22X8EAAAQBAJ&pg=PA5.