Годинка

Не поплетьте з Година або Антоній Годинка.

Го́динка, го́динкы́ вадь часувни́к (про дуже точну годинку ся щи хоснує назывка хроно́метер) є направа, котра мірят и указує час. Булшина аналоґовых годинок указує час через стрілкы на ціферблатови, а електронні годинкы мавут на тото цифровый дісплей. Ціферблаты сучасных аналоґовых годинок ся сохтує ділити на 12 годин; кажджа година ся ділит на 60 минут, а кажджа минута — на 60 секунд. Так за день годинка проходит ся двычі по 12 годинах. Обычно майкуртов стрілков аналоґової годинкы є годинна, а майдовгов — минутна, при тум на подакотрых годинках є ай секундна стрілка.

Годинка тото єден из майстарых людськых вынаходув, націленый задоволнити потребу міряти часові інтервалы, май курті ги природні події, такі ги день, перебіг місячных фаз тай рук. Направы, фунґувучі на дакулкох фізичных процесах ся хосновали бігом булше ги тысячруча.

Поєдны предкы сучасної годинкы, котрі ся орієнтовали на кываня у природі, тоже ся называвут „годинкы“: сонячна годинка указує час, демонструвучи позицію тіни на плыскуй поверьхности. Є шор годинок-таймерув, як наприклад піскова годинка, котра пропущат через узьку дірку піщинкы, удраховувучи даякый удрізок часу. Годно быти, ож вєдно з пісковыма годинками майстаров серсамов на замір часу сут водяні годинкы. Читавый проґрес ся став из унайденьом спускового механізма, позад чого у 1300. роках у Европі ся зачали появляти механічні годинкы. Они удрахововали час из помочов балансового механізма.^[1]^[2]^[3]^[4]

Годинкы з механізмами на основі пружин ся появили у 15. сторочу. У 15. тай 16. сторочах быв розквіт выробленя годинок. Слідувучым кроком у досягненьови ліпшої точности стало унайденя Крістіаном Гыґенсом годинкы з кывалом у 1656. Електрична годинка была запатентована у 1840. рокови, а у 20. сторочови ся зачали появляти електронні годинкы, котрі ся пошырили з розвойом піціцькых напувпровудниковых направ на батерках.

На днешньый день у сучасных годинках за удмірьованя часу зудповідат гармонійный осцилатор, фізичный обєкт (резонатор), котрый вібрує вадь осцилує на даякуй частоті.^[5] Тот обєкт годен быти кывалом, балансовым механізмом, камертоном, кварцовым крісталом авадь вібраційов електронув у атомах при выпроміньованьови мікрогабув — послідньый варіант натулко точный, ож служит формалнов дефініційов секунды.

Етимолоґія

Слова „годинка“ и „годинкы“ походят уд прасловянського godъ „рук, гуд“;^[6] „часувник“ походит уд прасловянського čаsъ (‹ *kēs-).^[7]

Референції

↑ Dohrn-van Rossum, Gerhard (1996). History of the Hour: Clocks and Modern Temporal Orders. Univ. of Chicago Press. ISBN 978-0-226-15511-1. https://books.google.com/books?id=xYhlNoUu-toC&q=verge+escapement+technology. [перевірено October 30, 2020]. , pp. 103–104.
↑ Marrison, Warren (1948), The Evolution of the Quartz Crystal Clock, Bell System Technical Journal 27 (3): 510–588, doi:10.1002/j.1538-7305.1948.tb01343.x, ISSN 0005-8580, http://timepieceperfection.com/THE-BELL-SYSTEM.pdf, [перевірено 10 November 2014]
↑ Cipolla, Carlo M. (2004). Clocks and Culture, 1300 to 1700. W.W. Norton & Co.. ISBN 978-0-393-32443-3. https://books.google.com/books?id=YSf9MVxa2JEC&q=verge+escapement+technology&pg=PA31. [перевірено October 30, 2020]. , p. 31.
↑ White, Lynn Jr. (1962). Medieval Technology and Social Change. UK: Oxford Univ. Press. p. 119.
↑ Marrison, Warren (1948), The Evolution of the Quartz Crystal Clock, Bell System Technical Journal 27 (3): 510–588, doi:10.1002/j.1538-7305.1948.tb01343.x, ISSN 0005-8580, http://timepieceperfection.com/THE-BELL-SYSTEM.pdf, [перевірено 10 November 2014]
↑ Болдирєв, Р. В. та ін. (1982). Мельничук, О. С. та ін.. ed (по uk). Етимологічний словник української мови в 7 томах. Т. 1: А – Г. Київ: Наукова думка. 632 с.. http://litopys.org.ua/djvu/etymolog_slovnyk.htm.
↑ Півторак, Г. П. та ін. (2012). Мельничук, О. С. та ін.. ed (по uk). Етимологічний словник української мови в 7 томах. Т. 6: У – Я. Київ: Наукова думка. 568 с.. ISBN 978-966-00-0197-8 (6). http://litopys.org.ua/djvu/etymolog_slovnyk.htm.

[Dohrn-1] Dohrn-van Rossum, Gerhard (1996). History of the Hour: Clocks and Modern Temporal Orders. Univ. of Chicago Press. ISBN 978-0-226-15511-1. https://books.google.com/books?id=xYhlNoUu-toC&q=verge+escapement+technology. [перевірено October 30, 2020]. , pp. 103–104.

[Marrison-2] Marrison, Warren (1948), The Evolution of the Quartz Crystal Clock, Bell System Technical Journal 27 (3): 510–588, doi:10.1002/j.1538-7305.1948.tb01343.x, ISSN 0005-8580, http://timepieceperfection.com/THE-BELL-SYSTEM.pdf, [перевірено 10 November 2014]

[Cipolla-3] Cipolla, Carlo M. (2004). Clocks and Culture, 1300 to 1700. W.W. Norton & Co.. ISBN 978-0-393-32443-3. https://books.google.com/books?id=YSf9MVxa2JEC&q=verge+escapement+technology&pg=PA31. [перевірено October 30, 2020]. , p. 31.

[White-4] White, Lynn Jr. (1962). Medieval Technology and Social Change. UK: Oxford Univ. Press. p. 119.

[Marrison2-5] Marrison, Warren (1948), The Evolution of the Quartz Crystal Clock, Bell System Technical Journal 27 (3): 510–588, doi:10.1002/j.1538-7305.1948.tb01343.x, ISSN 0005-8580, http://timepieceperfection.com/THE-BELL-SYSTEM.pdf, [перевірено 10 November 2014]

[6] Болдирєв, Р. В. та ін. (1982). Мельничук, О. С. та ін.. ed (по uk). Етимологічний словник української мови в 7 томах. Т. 1: А – Г. Київ: Наукова думка. 632 с.. http://litopys.org.ua/djvu/etymolog_slovnyk.htm.

[7] Півторак, Г. П. та ін. (2012). Мельничук, О. С. та ін.. ed (по uk). Етимологічний словник української мови в 7 томах. Т. 6: У – Я. Київ: Наукова думка. 568 с.. ISBN 978-966-00-0197-8 (6). http://litopys.org.ua/djvu/etymolog_slovnyk.htm.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]