Герб Русинув

Матеріал з Вікіпедія
Перейти до навігації Перейти до пошуку
CarpathianRutheniaCoA.svg

Герб Русинув, бывшої Пудкарпатської Руси и теперішнёї Закарпатської области представлят собов розтятый щит. У правум поли щита сут сім рувных горизонталных смуг з учередованём лазурового и золотого, де перша смуга лазурова, друга — золота; у лівуй части на срібернум поли є червеный медвідь, што стоїт на задних лабах и позират наліво.

Исторія[едітовати | едітовати жрідло]

Творбу штатных символув Чехословакії повірили новостворенуй гералдичнуй комисії Министерства вднушніх діл. Комисія прияла принцип хоснованя гербув тзв. «историчных земель». Пудкарпатська Русь, першый раз изъєдинена, свуй герб не мала. 3. януара 1920 министерство выжадало проєкты нового герба уд администратора Пудкарпатської Руси, айбо удповіди не было. Член гералдичної комисії професор Ґустав Фрідріх предложив «медвідя, што ся находит у гербови Ужгорода [професорова хыба, в ужгородськум гербови медвідя ниґда не было]; што ся тыче фарб, пропонує ся компромісноє рішеня, обы в гербови представити чотыри фарбы [за синё-жовті фарбы аґітовала Директорія; москвофілы аґітовали за біло-синё-червеный триколор]».

10. марта в Празі находила ся пудкарпатська делеґація, котра ся не высловила против предложеного герба. 17. марта Цивілна управа Пудкарпатської Руси удослала опис проєктув уд партії Гагатка-Цуркановича и партії Волошина. 6. апріля выйшов заключный документ у ділі герба. Проєкт партії Волошина, котрый мав у собі елементы 7 жупных гербув, быв удмітеный позад своёї зложености. Обы не укликати недовольнусть иншої партії, министерство не прияло ани проєкт партії Гагатка, повернувши ся ид Фрідріховому проєктови.

Позирай[едітовати | едітовати жрідло]

Фана Русинув

Жерелопис[едітовати | едітовати жрідло]

  • Олексій Філіппов. Таємниця герба Підкарпатської Русі — Ужгород: Карпати, 2006. — С. 6—9. — 48 с. — 500 екз.. — ISBN 966-671-115-X.