Зобразити жрїдло сторінкы Ганґыл

[[Файл:Hangeul.png|міні|200пкс]]
'''Корейськый алфавіт''', циже '''га́нґыл''' ({{lang-ko|한글}}; [[МФА|[hanɡɯl]]])  — [[Корейськый язык|корейськый]] фонематичный [[алфавіт]].
==Назвы==
Сучасну назву ''ганґыл'' (한글) удумав у 1912 році корейськый языкознатель [[Чу Сіґён]]. ''Ган'' (한) — корейськый архаізм из значенём «великый», ''ґыл'' (글) — «письмо» (''ганґыл'' — «великоє письмо»). ''Ган'' щи мож потовмачити ги китаізм «корейськый» (韓). 

У [[Сіверна Корея|Сівернуй Кореї]] воліють назву ''чосонґыл'' (조선글; [[МФА|[tɕosʌnɡɯl]]]), удповідну иншуй [[Назвы Кореї|назві краины]].
==Исторія==
==Буквы==
Елементы ганґыла ся кличут ''чамо'' (자모, [[Ганча|字母]]) ци ''нассорі'' (낱소리). 

54 чамо сучасного ганґыла:
* 14 простых согласных: ㄱㄴㄷㄹㅁㅂㅅㅇㅈㅊㅋㅌㅍㅎ
* 5 силных (здвоєных) согласных: ㄲㄸㅃㅆㅉ
* 11 комбинацій согласных: ㄳㄵㄶㄺㄻㄼㄽㄾㄿㅀㅄ
* 6 простых гласных: ㅏㅓㅗㅜㅡㅣ
* 4 йотовані гласні: ㅑㅕㅛㅠ
* 11 дифтонґув: ㅐㅒㅔㅖㅘㅙㅚㅝㅞㅟㅢ
Мимо того сут щи застарілі букв и споєня.
==Подоба букв==
Ганґыл быв створеный на научнуй основі. Каждый елемент у каждуй букві має свуй смысел.
===Согласні===
Буквы, што позначают согласні, ділят ся на пять ґруп:
* [[Заднёпуднебні согласні]]: ㄱ ([[МФА|[k]]]), ㅋ ([[МФА|[kʰ]]]).
:: ㄱ указує бучный вид пуднятого д пуднеблю языка. ㅋ ся вытворює з ㄱ рисков, што вказує [[придых]]. Горішня риска указує [[Выбуховый согласный|выбуховый]] характер звукув. 
* [[Переднёязычні согласні]]: ㄴ ([[МФА|[n]]]) , ㄷ ([[МФА|[t]]]), ㅌ ([[МФА|[tʰ]]]), ㄹ ([[МФА|[ɾ, l]]]).
:: ㄴ указує бучный вид притиснутого д /яснам/ языка. Горішня риска ㄷ указує выбуховый звук; середня риска ㅌ указує придых; подоба ㄹ указує угнутя языка.
* [[Губні согласні]]: ㅁ ([[МФА|[m]]]) , ㅂ ([[МФА|[p]]]), ㅍ ([[МФА|[pʰ]]])
:: ㅁ указує линію замкнутых губ. Горішня часть ㅂ указує выбуховый звук; горішня паличка ㅍ указує придых.
* [[Шиплячі согласні]]: ㅅ ([[МФА|[s̬]]]), ㅈ ([[МФА|[c]]]), ㅊ ([[МФА|[cʰ]]])
:: ㅅ указує бучный вид зуба. Горішня риска буквы ㅈ указує выбуховый звук; паличка в букві ㅊ указує придых.
* [[Гортанні согласні]]: ㅇ ([[МФА|[ŋ]]]), ㅎ ([[МФА|[h]]])
:: ㅇ указує линію гортанкы. Буква ㅎ из паличков на придых ся повела з буквы ㆆ, што даколи позначала [[гортанный стык]]. 
===Гласні===
Гласні буквы ся вытворюют из трёх елементув: горизонтална линія символізує Землю ([[інь]]), цятка (теперь риска) символізує сонце ([[янь]]), вертикална линія символізує чоловіка межи Землёв и Небом.
''Прості гласні'':
* Горизонталні — задні гласні:
:: світлоє ㅗ ([[МФА|[o]]])
:: темноє ㅜ ([[МФА|[u]]])
:: нейтралноє ㅡ ([[МФА|[ɯ]]])
* Вертикалні — передні гласні:
:: світлоє ㅏ ([[МФА|[a]]])
:: темноє ㅓ ([[МФА|[ʌ]]]) — майперво переднёє
:: нейтралноє ㅣ ([[МФА|[i]])
'''Складені гласні''':

Гласні з конечным ㅣ были дифтонґами, айбо подакотрі з них стали єдным звуком, циже [[Монофтонґізація|монофтонґізовали ся]]:
* ㅏ + ㅣ = ㅐ [[МФА|[ɛ]]]  
* ㅓ + ㅣ = ㅔ [[МФА|[e]]]
* ㅗ + ㅣ = ㅚ (давно [[МФА|[ø]]], теперь опять дифтонґ)
* ㅜ + ㅣ = ㅟ (давно [[МФА|[y]]], теперь опять дифтонґ)
* ㅡ + ㅣ = ㅢ
[o] ай [u] сперед [a] ци [ʌ] ся промінили на [w]. Туй ся додержує [[гармонія гласных]] (світлі/темні):
* ㅗ + ㅏ = ㅘ
* ㅗ + ㅐ = ㅙ
* ㅜ + ㅓ = ㅝ
* ㅜ + ㅔ = ㅞ
'''Йотовані гласні''':

Йотованя гласных ся позначат додаточнов куртов рисков:
* ㅑ из ㅏ
* ㅕ из ㅓ
* ㅛ из ㅗ
* ㅠ из ㅜ
* ㅒ из ㅐ
* ㅖ из ㅔ
== Склады ==
Буквы ся все збирают у склады з двох, трёх, даколи чотырёх чамо. Склад ся все зачинат согласным (''зачаточна буква''), дале йде гласный ци дифтонґ (''середня буква''), по нюй годен ити щи єден согласный (''конечна буква''). Кідь у складови не є согласного на зачатку, зачинат ся німов буквов ㅇ, также каждый склад має холем дві чамо.

Зависимо уд формы ся середня буква пише пуд зачаточнов (горизонталні як то ㅡ), справа уд неї (вертикалні як то ㅣ) ци ю убнимат (дифтонґы як то ㅢ). 
{| cellpadding=5
|
{|
|-align=center
|bgcolor=#ffaaaa width=30 height=60|зачаточна||bgcolor=#aaffaa width=30|середня
|}
| 
{|
|-align=center
|bgcolor=#ffaaaa width=60 height=30|зачаточна
|-align=center
|bgcolor=#aaffaa height=30|середня
|}
|
{|
|-align=center
|bgcolor=#ffaaaa width=30 height=30|зачаточна
|bgcolor=#aaffaa width=30 rowspan=2|2.<br />середня
|-align=center
|bgcolor=#aaffaa height=30|1. середня
|}
|}
Конечна буква ся все пише долув пуд гласнов. Аж має два елементы, пишут ся зліва направо.
{| cellpadding=5
|
{|
|-align=center
|bgcolor=#ffaaaa width=30 height=40|зачаточна
|bgcolor=#aaffaa width=30|середня
|-align=center
|bgcolor=#aaaaff height=20 colspan=2|конечна
|}
|
{|
|-align=center
|bgcolor=#ffaaaa width=60 height=20|зачаточна
|-align=center
|bgcolor=#aaffaa height=20|середня
|-align=center
|bgcolor=#aaaaff height=20|конечна
|}
|
{|
|-align=center
|bgcolor=#ffaaaa width=30 height=20|зачаточна
|bgcolor=#aaffaa width=30 rowspan=2|2.<br />середня
|-align=center
|bgcolor=#aaffaa height=20|1. середня
|-align=center
|bgcolor=#aaaaff height=20 colspan=2|конечна
|}
|}
Ушиткі буквы ся розтігают так, обы склад мож было записати в квадрат означеных розмірув (такых само ги в [[Ганча|китайськых символув]]). Єднак даякі сучасні шрифты (приміром [http://www.wazu.jp/gallery/Fonts_Korean.html Eun, HY깊은샘물M, UnJamo]) перебирают европейську практику и лишают буквам сталый розмір. 
===Линійный ганґыл===
Языкознатель [[Чу Сіґён]] предлагав линійный запис букв на западный способ, циже місто 한글 (''ганґыл'') писати ㅎㅏㄴㄱㅡㄹ итд. Тоты експерименты пудпоровала новинка «Теганін Чонкёбо» ([[Корейськый язык|кор.]] 대한인 졍교보) у [[Приморськый край|Приморськум краю]] (1914 рук). 
==Ряд букв==
Сучасный алфавітный ряд ганґыла становив [[Чве Сечін]] у 1527 році. У тот час щи не были здвоєні согласні и щи ся розлучовали ㅇ (німый согласный) з ㆁ (заднёязычный носовый согласный; [[МФА]]: [ŋ]). Зато тоты нові буквы были пак по рузному пошоровані у Сівернуй и Южнуй Кореї. 
===Южнокорейськый ряд===
ㄱ ㄲ ㄴ ㄷ ㄸ ㄹ ㅁ ㅂ ㅃ ㅅ ㅆ ㅇ ㅈ ㅉ ㅊ ㅋ ㅌ ㅍ ㅎ

ㅏ ㅐ ㅑ ㅒ ㅓ ㅔ ㅕ ㅖ ㅗ ㅘ ㅙ ㅚ ㅛ ㅜ ㅝ ㅞ ㅟ ㅠ ㅡ ㅢ ㅣ

Здвоєні согласні идут нараз по удповідных простых. Не є розлукы межи німым и носовым ㅇ. Дифтонґы слідуют за удповідными монофтонґамы такым способом: раз идут дифтонґы з конечным ㅣ, пак йотовані. Дифтонґы на [w] ся шоруют позад свого писаня, циже слідуют за ㅗ ци ㅜ.

Шорованя конечных букв: 
(—) ㄱ ㄲ ㄳ ㄴ ㄵ ㄶ ㄷ ㄹ ㄺ ㄻ ㄼ ㄽ ㄾ ㄿ ㅀ ㅁ ㅂ ㅄ ㅅ ㅆ ㅇ ㅈ ㅊ ㅋ ㅌ ㅍ ㅎ
(—) позначат склады без конечної буквы.
===Сіверокорейськый ряд===
ㄱ ㄴ ㄷ ㄹ ㅁ ㅂ ㅅ ㅇ ㅈ ㅊ ㅋ ㅌ ㅍ ㅎ ㄲ ㄸ ㅃ ㅆ ㅉ ㅇ

ㅏ ㅑ ㅓ ㅕ ㅗ ㅛ ㅜ ㅠ ㅡ ㅣ ㅐ ㅒ ㅔ ㅖ ㅚ ㅟ ㅢ ㅘ ㅝ ㅙ ㅞ

Першоє ㅇ позначат носовый звук, посліднёє позначат німый согласный, што все передходит гласному. Ушиткі здвоєні согласні и дифтонґы идут на кунци шора. Так ся держит традиційный алфавітный ряд. 

Шорованя конечных букв:
(—) ㄱ ㄳ ㄴ ㄵ ㄶ ㄷ ㄹ ㄺ ㄻ ㄼ ㄽ ㄾ ㄿ ㅀ ㅁ ㅂ ㅄ ㅅ ㅇ ㅈ ㅊ ㅋ ㅌ ㅍ ㅎ ㄲ ㅆ

== Референції ==
{{reflist}}
{{Переклад|ru|Хангыль|57210761}}

== Література ==
* {{Cite book | last=Chang | first=Suk-jin | title=Korean | location=Philadelphia | publisher=John Benjamins Publishing Company | year=1996 | isbn=1556197284 | chapter=Scripts and Sounds}} (Volume 4 of the ''London Oriental and African Language Library'').
* {{Cite book|author=Hannas, William C |title=Asia's Orthographic Dilemma |publisher=University of Hawaii Press |url=http://books.google.com/books?id=aJfv8Iyd2m4C  |year=1997 |isbn=082481892X }}
* Kim-Renaud, Y-K. (ed) 1997. ''The Korean Alphabet: Its History and Structure''. University of Hawai`i Press.
* Lee, Iksop. (2000). ''The Korean Language.'' (transl. Robert Ramsey) Albany, NJ: State University of New York Press. ISBN 0-7914-4831-2
* The Ministry of Education of South Korea. (1988) ''[http://www.korean.go.kr/search/grammar/rule/collect_rule.html Hangeul Matchumbeop]''.
* {{cite book|isbn=9780804717564|title=Writing Systems|first=Geoffrey|last=Sampson|publisher=Stanford University Press|year=1990|ref=Sampson}}
* Silva, David J. (2003). ''Western attitudes toward the Korean language: An Overview of Late Nineteenth and Early Twentieth-Century Mission Literature.'' Korean Studies. 2008, vol 26(2), pp. 270–286
* Sohn, H.-M. (1999). ''The Korean Language''. Cambridge: Cambridge University Press.
* Song, J,J. (2005). ''The Korean Language: Structure, Use and Context''. London: Routledge.
* Агеева, Алла. Корейська мова: підручник / А. Агеева, Кім Сук Вон. - К. : Київський університет, 2004. - 231 с.

== Вонкашнї  лінкы ==
{{Commonscat|Hangul}}
* [http://www.omniglot.com/writing/korean.htm Корейська мова (Omniglot; англ.)]
* [http://www.hangeulmuseum.org 한글박물관 - Hangeul Museum - Музей абетки Хангиль (кор. та англ.)]
* [http://www.unicode.org/charts/PDF/U1100.pdf Чамо в системі Юнікод.]
* [http://www.unicode.org/charts/PDF/UAC00.pdf Склади хангиля (7 Мб).]
* [http://www.languages-study.com/korean-alphabet.html Історія писемності корейської мови.]

[[Катеґорія:Корейскый язык]]
[[Катеґорія:Письмо]]
[[Катеґорія:Алфавіт]]