Хмара
Хмара є видительна сукупность малых частиць воды або леду (припадно іншых латок) в атмосферї Земли або іншых планет. Хмары выникають тогды, кідь волгкость вздуху скондензує на капкы або ледовы крішталикы. Высота, у котрій ся дїя одбывать є різна і граніця за котров ся вода у ґазовій формі мінить на капалину ся зове точка росы. Залежыть на стабілітї вздуху і множестві прітомной волгкости. Середня хмарна капка або ледовый крішталик мать середнї діаметер приближно 0,01 мм. Холодны хмары творячі ся у великых вышках обсягують лем ледовы крішталикы, низшы, теплішы хмары обсягують лем водны капкы.
Часто ся обявує помыленый назор, же хмары суть складжены з водной пары. То не правда, бо сама водна пара не є видительна без огляду на вышку і густоту. Хмары творить вода в капалній або певній формі.
[едіт.] Значіня
Найвекше значіня хмар є у тім, же з них падать додж або снїг і вода з атмосферы ся їх средством вертать назад на земный поверьх. Кідь мають капкы воды досягнути земного поверьху, мусять мати істу мінімалну великость, жебы ся кідь падають з атмосферы не выпарили (респ. не высублімовали). Важна є тыж довжка паданя, т.є. высота хмары. З высокых і середнё высокых облаків снїг ці додж на землю не допаде, бо ся вшытко выпарить іщі перед допадом.
