Хмара

Матеріал з Вікіпедії
Перейти до: навіґація, Найти
Хмары кумулус, котры ся творять за шумной Хвілї
Хмары стратокумулус зверьху

Хмара є видима сукупность малых частіць воды або леду (припадно іншых латок) в атмосферї Земли або іншых планет. Хмары выникають тогды, кідь волгкость воздуху скондензує на капкы або ледовы крішталикы. Высота, в котрій ся така дїя одбывать є різна і граніця за котров ся вода в ґазовій формі мінить на капалину ся зове точка росы. Залежыть на стабілітї воздуху і множестві прітомной вогкости. Звычайна хмарна капка або ледовый крішталик мать середнїй діаметер приближно 0,01 мм. Холодны хмары творячі ся у великых вышках обсягують лем ледовы крішталикы, низшы, теплїшы хмары обсягують лем водны капкы.

Часто ся обявує помыленый погляд, же хмары суть зложены з водной пары. То не правда, бо сама водна пара не є видима без огляду на вышку і густоту. Хмары творить вода в капалній або певній формі.

Значіня[едіт.]

Найвекше значіня хмар є в тім, же з них падать додж або снїг і вода з атмосферы ся їх посередництвом вертать назад на земный поверьх. Кідь мають капкы воды досягнути земного поверьху, мусять мати даяку мінімалну великость, жебы ся кідь падають з атмосферы не выпарили (респ. не высублімовали). Важна є тыж довжка паданя, т.є. высота хмары. З высокых і середнё высокых хмар снїг ці додж на землю не впаде, бо ся вшытко выпарить іщі перед впаджінём.