Сира чапля

Матеріал з Вікіпедії
Перейти до: навіґація, Найти
Сира чапля

Сира чапля (Ardea cinerea) є великый бродивый птахы з родины чаплёвых. Є богато росшырена, жыє на вшыткых контінентах выходной півкулї з вынятком Австралії і жывить ся переважно рыбами. В Европі іде о найвекшого представителя чапель.[1]

Попис[едіт.]

Сира чапля
Craniu

Сира чапля є великый, силно ставляный птах. Росте до 84 - 102 цм, роспятя крыл мірять 155 - 175 цм і досягує вагы міджі 1 - 2 кґ. Єй найнападнїшым ознаком є довгый тонкый карк і довгы ногы, котры єй уможнюють рушати ся і у векшых глубках. Є напросто незамінительна, од спіднёй стороны брудно біла і зверьху сива з ружовожовтым дзёбаком, тмавыма смугами на карку, чорныма кінцями крыл і тмаво продовженыма пірками на голові. Хоць є у векшынї рока зафарблена подобно, в часї розмножованя мать обычайно о дашто червенїшый дзёбак і ногы.[2] Поглавя ся міджі собов не різнять, молоды птахы суть у порівнаню з дорослыма выразно тмавшы і з великой части їм хыбує біле зафарблїня карку і довгы тмавы пірка на голові.[3]

Лїтать з помалыма ударами крыл, карк мать притім есовито закривеный і натягнуты ногы.

Почути єй найчастїше як лїтать а суровым крее або крейх.

Росшырїня[едіт.]

Сира чапля належыть міджі росшырены і богато заступены чаплї, з ґлобалнов популаціёв 710 000 - 3 600 000 екземпларів. Жыє практічно в цїлій Европі, цїлком хыбує лем на великій теріторії Шкандінавії, дуже росшырена є і в Азії і жыє тыж в Африцї, конкретно в северній Африцї у субсагарьскій части Африкы.

Референції[едіт.]

Commons
Вікісклад має мултімедіалны дата на тему:
  1. http://www.arkive.org/grey-heron/ardea-cinerea/
  2. http://www.birdsofbritain.co.uk/bird-guide/grey-heron.asp
  3. http://www.garden-birds.co.uk/birds/greyheron.htm

Тота статя є часточно або цалком основана на перекладї статї Volavka popelavá на чеській Вікіпедії.