Піраміда
Піраміда є пірамідовита будова. Базов пірамід є звычайно штирьуголник або триуголник, обще то але може быти хосьякый поліґон. То значіть, же піраміда мать звычайно три або штири бокы. Тоты бокы мусять быти триуголниковы. КОнптрукчно найпростїше є зробити піраміду на квадратовій (респ. приближно квадратовій) базї, бо не выникать проблем споїти стїны до єдного пункту. Тоту властность мають скоро вшыткы старовікы піраміды.
[едіт.] Історічны будовы
Знамы суть староеґіпетьскы піраміды, нубійськы, котры были одводжены од еґіпетьскых, але были меншы, мезоамерицькы, андьскы, Французькы, босеньскогерцеґовиньскы, Цестіова піраміда в Рімі, і нынї і україньскы (смоть [1]).
[едіт.] Еґіпетьскы піраміды
Піраміды в Еґіпетї суть найзнамішы і найстаршы з пірамідовых будов, належать ку найвекшым будовам у історії. Хеопсова піраміда є зашорена міджі сїм чуд світа і была найвекшов будовов аж до будованя Айфеловой вежы.
Еґіпетьскы піраміды суть поставлены з камяных блоків, або з цегел. Будованя пірамід ся выконовало без знаня желїза і зложытїшых технолоґій. Перша піраміда походить з часу III. дінастії, послїдня пак з XIII., даколи бывать спомянута XIV. дінастія (тзн. же вшыткы были поставлены міджі роками 2700 і 1700 п. н. е..
І кідь о цїлях выужытя еґіпетьскых пірамід ціркулує много міфів, котры суть означованы за ненауковы, науковый світ ся згодує на тім, же ся їднало о гробы кралїв.}