Пустыльга

Матеріал з Вікіпедії
Перейти до: навіґація, Найти
Пустыльга

Пустыльга (Falco tinnunculus) є малый представитель ряду хищів. Роспятя крыл колыше міджі 70–80 цм. Самець мать ясно сиву голову і хвіст, червенкасто бурый хырбет і жовтобуру грудь з чорныма фляками. Лїтать над полями і многораз ся при трепотавім лїтяню заставить на місцї і глядать жертву.

Попис[едіт.]

Пустыльга є дрібный соколовый хищ о дашто векшый, як горліця. Вага самця мать середнї коло 180 ґ і саміцї 220 ґ. Даны ся але за різныма жрідлами можуть одрізняти, бо пустыльгы мають велику промінливость нелем у великости, але і у фарбі. Як вшыткы соколовы мають пустыльгы выразно шпіцяты крыла і довгый хвіст.

Выразным ознаком є червенобурый хырбет у самцїв з  тмавыма фляками, у саміць і молодят з тмавыма смугами або вовнками. Спід тїла є світлїшый з подобныма тмавыма фляками і на хырбетї у молодят є выразне поздовжне флякованя. Самцї мають темя і тыл холовы сивы і біле горло лемує выразный чорный баюс на лицї. Сивы мають і хвіст векшынов без смужок, лем на кінцї мають шыроку тмаву смужку. Саміця і молодята мають бурый хвіст з тмавыма смугами.

Найхарактернїшов є про пустыльгы їх трепаве лїтаня, коли ся утримують у воздусї на єднім місцї, вызерають уловок і як го збачать, атакують швыдкым лїтанём долов. Пустыльгы при лїтаню прудко махають крылами і по дакілько ударах крылом собі роблять перерву. При кружіню мають шыроко розвореный хвіст.

Гнїздиня[едіт.]

Пустыльга ся не годна добрї приспособити середовищу. Найбогатше гнїздить в одкрытій країнї з алеями або ґрупами стромів. Гнїздить і на краях лїсів і в послїднїх десятьрочах міґрує і до міст. Гнїздить од кінце апріля до юла раз за рік, в припадї дуже приязнивых условій може вынятково гнїздити і двараз. Сільскы популації гнїздять коло 14 днїв пізнїше як популація містьска.

Falco tinnunculus

Пустыльгы властне гнїздо не будують, хоснують гнїзда другых птахів (особливо сорок і ворон) і тыж різны дїры, нерівности на будовах, де несуть яйця про котры лем вытиснуть ямку у оріґіналнім матеріалї, кідь ся дасть. Пізнїше є в гнїздї велике множество рештків зо стравы. В послїднїм часї тыж дуже часто гнїздить на балконах панеловых домів.

Саміця зношать 3–7 яєць. Фарба яєць є промінливо сплошно окрово бура з тмавшыма фляками, або марморована. На яйцях сидить справила саміця і самець єй носить страву. Інкубація тырвать коло 28 днїв, по вылягнутю зганять страву лем самець, але саміця ся к нёму по пару днях придасть і обидвоми родічі кормлять 23-33 днїв на гнїздї і далшый приближно тыждень і по опущіню гнїзда. Спочатку саміця молодятам їдло торгать, асі по двох тыжднях єй діставають цїлу. Зато же час міджі знесїнём першого і послїднёго яйця є великый, лягнутя тырвать дакілько днїв (2–3, вынятково аж 6). Пізнїше вылягнуты молодята в припадї неприязнивых условій гынут. Молоды поглавно дозрївають уж в слїдуючім роцї.

Страва[едіт.]

Головна часть стравы пустыльг суть мышы, тыж хробакы, ящуркы і птахы стримуючі ся на земли.

Росшырїня[едіт.]

Росшырїня пустыльгы у Европі.
жов.=лем лїто, зел.=цілорочно

Пустыльга є росшырена в цїлій Европі, Африцї (окрем [[Сагара|Сагары]) і на великій части Азії.

Commons
Вікісклад має мултімедіалны дата на тему:

Референції[едіт.]

Тота статя є часточно або цалком основана на перекладї статї Poštolka obecná на чеській Вікіпедії.