Монґольска ріша

Матеріал з Вікіпедії
Перейти до: навіґація, Найти

Монґольска ріша была другов найвекшых ріш в історіях людства. Екзістовала в 13. і 14. сторочу і в добі свого найвекшого розмаху овладала теріторії о плосї 33 000 000 км2 (22 % сушы). Під монґольсков владов жыло коло 100 міліонів жытелїв.

Монґольска ріша выникла в роцї 1206, коли Темуджін зъєднотив роскыршены монґольскы кменї і став ся Чінґісханом ("найвысшым пановником"). Чінґісхан започав могутнов експанзіёв, при котрій была добита Китай, Середня Азія, Перзія, Кавказ і Выходна Европа. В роцї 1241 ся монґольскы войска находили і на Мораві і в Угорьску. Монґолы ся тыж пробовали добити Індію, Японію, Яву і Еґіпет, але безуспішно. При монґольскых атаках вмерло веце як 40 міліонів людей.