Меншына (соціолоґія)

Матеріал з Вікіпедії
Перейти до: навіґація, Найти

Меншына як соціолоґічне, політолоґічне і културно антрополоґічне понятя означує огранічену ґрупу особ, котря є інша од околїшнёй "векшыновой" громады і звычайно ся і сама розуміть быти ґрупов. Наприклад люде із зеленыма очами суть правда "меншынов", але меншыну у тім соціолоґічнім змыслї не творить, докы ся о них не зачне публічно дішкуровати, не зачнуть ся здружовати, припадно творити даяку репрезентацію. Статус меншыны залежыть на цїлку, проти якому ся меншына вымеджує: наприклад Корзічане суть на Корзіцї векшынов, але меншынов в рамках Француьзкой републікы.

Тому одповідать роздїлїня:

  • штатістічна меншына, становлена лем даякыма характерістіками єднотливых особ.
  • соціално-псіхолоґічна меншына, яка ся звычайно сама розуміть быти меншынов, припадно ся ай орґанізує.

Тіпы меншын[едіт.]

Вызначныма тіпами соціално-псіхолоґічных меншын суть:

  • етнічна меншына, звычайно огранічена языком і културов;
  • народностна меншына, урядно признана етнічна меншына;
  • реліґійна меншына, становлена віров;
  • языкова меншына, кідь не є разом і етнічнов меншынов (наприклад французькы і таліаньскы бісїдуючі жытелї Швайцарії.

Проблемы меншын[едіт.]

В модерных певно орґанізованых і централізованых державах суть меншыны соціалным і політічным проблемом в дакілько напрямах:

  • Найбівше суть огрожены спонтанным і орґанізованым тиском громады і державы, якый ся намагать їх асіміловати, даколи і насилныма поступами. Проти тому іде концепт меншыновых прав, котрый міджінародне здружіня (ОЗН, Рада Европы ій.) просаджують до різных міджінародных документів і законів єднотливых штатів.
  • Пак але мошуть вызна і добрї орґанізованы меншыны быти внутрополітічным і соціалным проблемом поталь, одкы навспак огрожують цїлость державы (смоть іредента).
  • Неорґанізованы меншыны собі можуть чінити право на колектівны меншыновы права, але не мусить все быти ясне, хто є їх оправненым (леґітімным) говорцём. Ани меншыновы здружіня і сполкы не мусять мати достаточно шытку членьску базу - ай кідь были ряднї зволены - пак не суть репрезентами цїлой ґрупы.

Одказы[едіт.]

Повязаны статї[едіт.]

Література[едіт.]

  • M. Mareš a kol., Etnické menšiny a česká politika: analýza stranických přístupů k etnické a imigrační politice po roce 1989. Brno: CDK 2004 - 139 s. ISBN 80-7325-050-0
  • I. Gabal a kol., Etnické menšiny ve střední Evropě: konflikt nebo integrace. Praha: G plus G, 1999 - 341 s. ISBN 80-86103-23-4
  • T. Sirovátka, Menšiny a marginalizované skupiny v České republice. Brno: Masarykova univerzita 2002 - 355 s. ISBN 80-210-2791-6
  • T. Šišková (vyd.), Menšiny a migranti v České republice: my a oni v multikulturní společnosti 21. století. Praha: Portál, 2001 - 188 s. ISBN 80-7178-648-9

Референції[едіт.]

  • Тота статя є часточно або цалком основана на перекладї статї Menšina на чеській Вікіпедії.

Екстерны одказы[едіт.]