Література
Література (з лат. littera = буква) або тыж писаня; в шыршім змыслї слова є то сукупность вшыткых писаных текстів, (з лат. textum = тканина) т.є. вшыткых екзістуючіх писемно зазначеных языковых проявів людства. То єсть література умелецька, наукова, технічна, часописецька, мемоарова і пріватна корешпонденція. В узшім змыслї слова ся літературов звычайно думать література умелецька, т.є. красна література, белетрія. Література тыж дїйствує як іншпірація про другых умелцїв - на мотівы літературных дїл выникають образы, скулптуры, піснї і в модерній добі тыж філмы.
Дїлїня літературы подля функції[едітовати | едітовати жрідло]
Одборна[едітовати | едітовати жрідло]
Обсягує знаня і факты. Выужывать ся про освіту. Шпеціалным видом є популарно-наукова література про шыроку публіку, як сприступнює одборны інформації легко зрозумілов формов.
Умелецька[едітовати | едітовати жрідло]
Тыж красна література або белетрія; "красна література" є але шыршый термін як белетрія, бо на розлуку од нёй обсягує і поезію. Красна (умелецька) література може мати писемну і устну форму (народна словесность є з векшой части частёв умелецькой літературы). Основным одрїзняючім ознаком умелецькой літературы є їй функція: повнить естетічну функцію, т.є. выторгує свого внимателя з реалного жывота і звыразнює самотный ознак, т.є. себе саму, на укор свого переданя.
Адміністратівна[едітовати | едітовати жрідло]
Комунікачны протоколы, урядны жадости ітд.
Дїлїня літературы подля формы[едітовати | едітовати жрідло]
Писана[едітовати | едітовати жрідло]
Література захоплена писомнов формов,
Устна[едітовати | едітовати жрідло]
Передавать ся з ґенерації на ґенерацію.
Дїлїня літературы подля добы вынику[едітовати | едітовати жрідло]
Напр. антічна, барокова… модерна література.
Дїлїня літературы подля країны походжіня[едітовати | едітовати жрідло]
Ґенолоґічне дїлїня літературы[едітовати | едітовати жрідло]
Ліріка[едітовати | едітовати жрідло]
Ліріка (gr. λυρικóς, люрикос – ôдносячы ся до ліры) – єден із трёх літературных розділôв, обôк драмы й епікы.
Обійма твори, іж мавут головным предметом представеня прежываня внутріннёго чутя, преказуванє за помічо́в монологу (рідше діалогу), ôдзначаючым ся субъєктівізмом, пôдпорядкованôй експресівнôй а поетичнôй функціям языка. Центральным елементом твору лірічного ся явля тзв. лірічны пôдмет. Незалежно ôд гатунку язык лірікы вызнача ся (в порôвняні з драмов а епіков) высокым зметафорізованём.
Назва їй бере ся ôд назвы давноґрецкого музичного інштрументу – ліры. Пôд акомпанемент їйже антічні поеты бывали співали свої пісні.
Природна[едітовати | едітовати жрідло]
Соціална[едітовати | едітовати жрідло]
Любостна[едітовати | едітовати жрідло]
Епіка[едітовати | едітовати жрідло]
Росповідать оповіданя. Основов є дїёва лінія, може їх мати і бівше.
Драма[едітовати | едітовати жрідло]
Траґедія[едітовати | едітовати жрідло]
Комедія[едітовати | едітовати жрідло]
Наукы о літературї[едітовати | едітовати жрідло]
Літературов ся занимають многы науковых областей, напр. літературна історія, літературна теорія, літературна крітіка (оцїнёваня літературы) іі.
Референції[едітовати | едітовати жрідло]
Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладї статї Literatura на чеській Вікіпедії.
Тота статя є затля „Стыржень“. Поможте Вікіпедії так, же єй доповните і росшырите.