Література
Література (з лат. littera = буква) або тыж писаня; в шыршім змыслї слова є то сукупность вшыткых писаных текстів, (з лат. textum = тканина) т.є. вшыткых екзістуючіх писемно зазначеных языковых проявів людства. То єсть літаратура умелецька, наукова, технічна, часописецька, мемоарова і пріватна корешпонденція. В узшім змыслї слова ся літературов звычайно думать література умелецька, т.є. красна література, белетрія. Література тыж дїйствує як іншпірація про другых умелцїв - на мотівы літерарных дїл выникають образы, скулптуры, піснї і в модерній добі тыж філмы.
Обсяг |
[едіт.] Дїлїня літературы подля функції
[едіт.] Одборна
Обсягує знаня і факты. Выужывать ся про освіту. Шпеціалным видом є популарно-наукова література про шыроку публіку, як сприступнює одборны інформації легко зрозумітельнов формов.
[едіт.] Умелецька
Тыж красна література або белетрія; "красна література" є але шыршый термін як белетрія, бо на розлуку од нёй обсягує і поезію. Красна (умелецька) література може мати писемну і устну форму (народна словесность є з векшой части частёв умелецькой літературы). Основным розлишовачім ознаком умелецькой літературы є їй функція: повнить естетічну функцію, т.є. выторгує свого внимателя з реалного жывота і звыразнює самотный ознак, т.є. себе саму, на укор свого переданя.
[едіт.] Адміністратівна
Комунікачны протоколы, урядны жадости ітд.
[едіт.] Дїлїня літературы подля формы
[едіт.] Писана
Література захопена писомнов формов,
[едіт.] Устна
Передавать ся з ґенерації на ґенерацію.
[едіт.] Дїлїня літературы подля добы вынику
Напр. антічна, барокова… модерна література.
[едіт.] Дїлїня літературы подля країны походжіня
[едіт.] Ґенолоґічне дїлїня літературы
[едіт.] Ліріка
Ліріка (gr. λυρικóς, люрикос – ôдносячы ся до ліры) – єден із трёх літерацкых розділôв, обôк драмы й епікы.
Обійма твори, іж мавут головным предметом представеня прежываня внутріннёго чутя, преказуванє за помічо́в монологу (рідше діалогу), ôдзначаючым ся субъєктівізмом, пôдпорядкованôй експресівнôй а поетичнôй функціям языка. Центральным елементом твору лірічного ся явля тзв. лірічны пôдмет. Незалежно ôд гатунку язык лірікы вызнача ся (в порôвняні з драмов а епіков) высоким зметафорізованём.
Назва їй бере ся ôд назвы давногрецкого музичного інштрументу – ліры. Пôд акомпанемент їйже антічні поети бывали співали свої пісні.
[едіт.] Природна
[едіт.] Соціална
[едіт.] Любостна
[едіт.] Епіка
Росповідать прибег. Основов є дїёва лінія, може їх мати і бівше.
[едіт.] Драма
[едіт.] Траґедія
[едіт.] Комедія
[едіт.] Наукы о літературї
Літературов ся занимають многы науковы области, напр. літературна історія, літературна теорія, літературна крітіка (оцїнёваня літературы) іі.
[едіт.] Референції
Тота статя є часточно або цалком основана на перекладї статї Literatura на чеській Вікіпедії.
