Література

Матеріал з Вікіпедії
Перейти до: навіґація, Найти

Література (з лат. littera = буква) або тыж писаня; в шыршім змыслї слова є то сукупность вшыткых писаных текстів, (з лат. textum = тканина) т.є. вшыткых екзістуючіх писемно зазначеных языковых проявів людства. То єсть література умелецька, наукова, технічна, часописецька, мемоарова і пріватна корешпонденція. В узшім змыслї слова ся літературов звычайно думать література умелецька, т.є. красна література, белетрія. Література тыж дїйствує як іншпірація про другых умелцїв - на мотівы літературных дїл выникають образы, скулптуры, піснї і в модерній добі тыж філмы.

Дїлїня літературы подля функції[едітоватиедітовати жрідло]

Одборна[едітоватиедітовати жрідло]

Обсягує знаня і факты. Выужывать ся про освіту. Шпеціалным видом є популарно-наукова література про шыроку публіку, як сприступнює одборны інформації легко зрозумілов формов.

Умелецька[едітоватиедітовати жрідло]

Тыж красна література або белетрія; "красна література" є але шыршый термін як белетрія, бо на розлуку од нёй обсягує і поезію. Красна (умелецька) література може мати писемну і устну форму (народна словесность є з векшой части частёв умелецькой літературы). Основным одрїзняючім ознаком умелецькой літературы є їй функція: повнить естетічну функцію, т.є. выторгує свого внимателя з реалного жывота і звыразнює самотный ознак, т.є. себе саму, на укор свого переданя.

Адміністратівна[едітоватиедітовати жрідло]

Комунікачны протоколы, урядны жадости ітд.

Дїлїня літературы подля формы[едітоватиедітовати жрідло]

Писана[едітоватиедітовати жрідло]

Література захоплена писомнов формов,

Устна[едітоватиедітовати жрідло]

Передавать ся з ґенерації на ґенерацію.

Дїлїня літературы подля добы вынику[едітоватиедітовати жрідло]

Напр. антічна, бароковамодерна література.

Дїлїня літературы подля країны походжіня[едітоватиедітовати жрідло]

Ґенолоґічне дїлїня літературы[едітоватиедітовати жрідло]

Ліріка[едітоватиедітовати жрідло]

Ліріка (gr. λυρικóς, люрикос – ôдносячы ся до ліры) – єден із трёх літературных розділôв, обôк драмы й епікы.

Обійма твори, іж мавут головным предметом представеня прежываня внутріннёго чутя, преказуванє за помічо́в монологу (рідше діалогу), ôдзначаючым ся субъєктівізмом, пôдпорядкованôй експресівнôй а поетичнôй функціям языка. Центральным елементом твору лірічного ся явля тзв. лірічны пôдмет. Незалежно ôд гатунку язык лірікы вызнача ся (в порôвняні з драмов а епіков) высокым зметафорізованём.

Назва їй бере ся ôд назвы давноґрецкого музичного інштрументу – ліры. Пôд акомпанемент їйже антічні поеты бывали співали свої пісні.

Природна[едітоватиедітовати жрідло]

Соціална[едітоватиедітовати жрідло]

Любостна[едітоватиедітовати жрідло]

Епіка[едітоватиедітовати жрідло]

Росповідать оповіданя. Основов є дїёва лінія, може їх мати і бівше.

Драма[едітоватиедітовати жрідло]

Траґедія[едітоватиедітовати жрідло]

Комедія[едітоватиедітовати жрідло]

Наукы о літературї[едітоватиедітовати жрідло]

Літературов ся занимають многы науковых областей, напр. літературна історія, літературна теорія, літературна крітіка (оцїнёваня літературы) іі.

Референції[едітоватиедітовати жрідло]

Тота статя є часточно або цалком основана на перекладї статї Literatura на чеській Вікіпедії.

WikiLetraMini.png Тота статя є затля „Стыржень“. Поможте Вікіпедії так, же єй доповните і росшырите.