Колядкы

Матеріал з Вікіпедії
Перейти до: навіґація, Найти

Колядкы – ріствяны співы, котры ся співають на русиньскы мелодії. Суть росшырены тыж міджі іншыма славяньскыма і неславяньскыма народами. Їх тексты прославляють народжіня Ісуса. Подля традіції колядкы співали в русиньскых селах як неодємну часть каждорічного ціклу ріствяных обрядїв віфлеємцї (яслічкарї), котры были облечены так, жебы корешпондовали з ріствянима повіданями, ходили з хыжы до хыжы і грали віфлеємскы гры споєны з народжінём Божого сына.

Першы друкованы тексты русиньскых колядок объявили ся в зборниках русиньскых реліґїйных і духовных співів, котры зачали выходити на кінци 19. ст. Міджі першы зборникы присвячены шпеціално тому жанру і надрукованы про потребы Мукачевской ґрекокатолицькой єпархії, належали „Коляды, або пісні на рождество Христове“ (1936, передрук 1997); першу книгу русиньскых колядок із текстами і музиков зоставив Філарет Колесса (1938). В часі комуністічной влады (19451989) верейна презентація колядок на землях, де жыли Русины, была векшинов заказана, хоць ґрекокатолицькому священикови Чеськословеньска – Штефанови Папови ся подарило выдати зборник реліґійных співів („Grekokatolicki duchovňi pisňi“, 1969), в котрім было і пару колядок. В посткомуністічнім періодї співаня колядок зась было можне, зачали ся і выдавать зборникы і музичны записы колядок.

Поужыта література[едіт.]

Commons
Вікісклад має мултімедіалны дата на тему:
  • Філарет Колесса, „Старинні мелодії українських обрядових пісень (весільних і колядок) на Закарпатті“, „Науковий зборник Товариства „Просвћта“, Ужгород 1934, с. 121 – 152,
  • Петръ Линтуръ, „Угро-русскія коляды“, Ужгород 1942,
  • Юрій Туряниця, „Новорічно-різдвяні обряди і пісні Закарпаття“, „Колядки Закарпаття“, Ужгород 1993, с. 5 – 23.