Класіцізм

Матеріал з Вікіпедія
Костел Ла Маделеін в Паріжі
Класіцістічный портал з оріґіналныма клацісістічныма дверями захованый в Оломоуці
Teatr Wielki у Варшаві

Класіцізм є умелецькый напрям, якый ся іншпірує переважно старовікыма прикладами і кладе увагу на терезвый розум, умірненость і ясный, правилный порядок. Выник у Франції 17. стороча за панованя „короля Сонця“ Лудвіка XIV. як реакція на чутёве аж одушевнїле бароко і одты ся пошырив до цїлой Европы. Тота перша фаза класіцізму ся даколи зове бароковый класіцізм, зато, же ся там бароковы елементы мішають з елементами класіцізму. Історічно ся тота епоха зачленює іщі до културы барока. Слїдуюче рококо ся од класіцізму до великой міры одвертать. Новый приход класіцізму принїс просвітницькый абсолутізм, коли ся класіцізм став слогом просвітницькых пановницькых дворів, і Велика французька револуція, коли ся класіцізм став тыж слогом богатых міщанів. Про далшу вовну класіцізму, яку принїс Наполеон Бонапарт і Наполеоньскы войны, ся хоснує означіня емпір.

В другій половинї 19. стороча ся класіцістічна архітектура стала слогом обычайного містьского будованя а в 20. сторочу ся пару раз вернула як выраз певности і силы і як слог діктаторьскых і тоталітных режімів. Про тоту епоху од половины 19. стороча ся звычайно хоснує названя неокласіцізм.


Ґалерія[едітовати | едітовати жрідло]

Бароковый класіцізм[едітовати | едітовати жрідло]

Просвітницькый класіцізм, емпір[едітовати | едітовати жрідло]

Неокласіцізм[едітовати | едітовати жрідло]

Референції[едітовати | едітовати жрідло]

Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладї статї Klasicismus на чеській Вікіпедії.

Тота статя є затля „Стыржень“. Поможте Вікіпедії так, же єй доповните і росшырите.

Commons
Commons
Вікісклад має мултімедіалны дата на тему: