Вікіпедія:Што Вікіпедія не є

Матеріал з Вікіпедії
Перейти до: навіґація, Найти

Вікіпедія є онлайн енціклопедія і з нёв звязана онлайн комуніта людей занимаючіх ся будованём квалітной енціклопедії в духу взаємного решпекту. Є хосенне тыж огранічіти, што Вікіпедія не є.

Што Вікіпедія не є[едіт.]

Вікіпедія не є з папіря[едіт.]

Вікіпедія не є папірёвов енціклопедіов і не мать обмеджіня папірёвой книжкы. Множество тем, котры може покрыти, ани цїлкове множество обсягу практічно не є огранічене. Треба але одрізняти міджі технічно можным і розумно хосенным – Вікіпедія є енціклопедія, і так є обсяг ограніченый наприклад овірительностёв інформацій і далшыма пунктами зазначеныма на тій сторінцї.

Тот прінціп не значіть поволїня класти хоцьшто: статї бы мали дотримовати приналежны правила і рекомендованя, з котрых найважнїшы суть згорнуты як пять стовпів.

Про великость єднотливой статї екзістує припустна меджа становлена оглядом на чітательность про вшыткых і технічныма лімітами дакотрых хоснователїв, приступуючіх к Вікіпедії наприклад през dial-up споїня або през мікроперезерач в мобілнім апаратї (смоть Вікіпедія:Великость статї). То але не значіть обмеджовати обсяг к даній темі. Дакотры темы, котры класічна енціклопедії одбывають лем куртым геслом, суть на Вікіпедії взяты омного богатше, актуалнїше, враховано прикладів ітд. Кідь статя в часї свого росту пересягне дозволену граніцю, є нормалне єй роздїлити до веце самостатных статей занимаючіх ся підтемами і на оріґіналнім місцї зохабити куртше згорнутя.

На роздїл од папірёвых енціклопедій тыж не мусиме напрямити дрібнїшы темы на темы общі, але лем часточно еквівалентны. Пригоднїше є хосновати секцію „Звязаны статї“, одказуючу на далшы інформації тїсно вязаны к темі.

Вікіпедія не є словник[едіт.]

Вікіпедія не є словник, мануалом на хоснованя слов ани лексіконом жарґону.

Статї у Вікіпедії не суть:

  1. Словникова дефініція. Кажда статя бы мала зачати дефініціов пописом предмету, мала бы але понукати і далшы інформації о предметї. Покы статя не обсягує ніч лем дефініцію, мала бы быти росшырена о далшы доступны інформації пригодны на доповнїня до енціклопедії, кідь ся дасть. В дакотрых припадах годен написати енціклопедічну статї і о слові або фразї самотній. З другого бока на Вікіпедії існують даякы сторінкы, котры обсягують спискы куртых дефініцій і значінь – ходить о чеперушкы, дакотры спискы і статї о културных значінях єднотливых чісел.
  2. Мануалы на хоснованя слов або лексікон сланґу і ідіомів. Пописовы статї о языках (як наприклад кліґонштїня або гантець) суть жаданы, тексты добываючі характера учебника нї. Цїлём Вікіпедії але не є вчіти потенціалных хоснователїв языкови, як хосновати слова, ідіомы ітд., або вчіти чітателя ся выражати як гакеры або мулярї. Смоть дале #Вікіпедія не є мануалом, спроваджанём ани учебником.

Вікіпедія не служыть на опублікованя оріґіналных ідей[едіт.]

Вікіпедія не є місцём на публікованя властных ідей і аналіз і новых, оперед неопублікованых інформацій.

Наступный обсяг на Вікіпедію не належыть:

  1. Оріґіналне (властне) баданя, якым суть наприклад новы ідеї, пропозіції теорій і рїшінь, заваджаня неолоґізмів ітд. Кідь ся занимате прімарным баданём, публікуйте го інде, наприклад у фаховых часописах з рецензным зряджінём, в пресї ці решпектованых вебовых маґазінах. Вікіпедія може о вашій роботї лем інформовати, аж ся стане частёв обычайных зналостей. Не вшыткы інформації у Вікіпедії походять з часописів із сістемов фахового ошацованя, але усилуйте ся забеспечіти, абы вашы інформації были годновірны і овірительны. Цітованём жрідел мож тыж вказати, же матеріал є овірительный і не є лем поглядом едітора.
  2. Напады і вынаходы. Кідь сьте вы або ваш приятель выдумали нове слово, дочечкову гру або новый танець, не є то добра тема про статю, покы о тім не буде інформовати веце достовірных, незалежный секундарных жрідел.
  3. Роздумованя, котрых цілём є выражати властный погляд на даны темы, а не інформовати і поглядах експертів. Вікіпедія мать згромаджовати общі людьскы знаня. Не є середком на то, абы ваш особный погляд ся став частёв общіх людьскых знань. В незвычайній сітуації, коли суть вашы погляды так вызначны, же ся придасть їх увести в енціклопедічній статї, зохабте іншым, абы о них писали радше они. Властне роздумованя на темы вязаны на Вікіпедію суть вітаны у вашім просторї хоснователя, в просторї назв проєкту Вікіпедія або в приналежных діскузіях.
  4. Діскузны фора. намагайте ся кідь ся дасть, тримати цїля створити єнціклопедію. Річі дотуляючі ся Вікіпедії можете переберати з іншыма людми в просторї назв проєкту або на хосновательскых діскузных сторінках, проблемы дотуляючі ся єднотливых статей рїшыти на діскузных сторінках статей, але в жадным припадї не носьте властны діскузії рівно до статей. Возьте до увагы, же діскузны сторінкы служать про діскузії, як вылїпшыти статю а не на общі діскузії о предметї статї, технічному сервісу ці як інштрукчный мануал. Існує гев множество іншых розвиваючіх ся проєктів хоснуючіх технолоґію вікі на діскутованя. Вікіпедісты, котры раз за час хотять з другыма поговорити, можуть тыж схосновати IRC каналы, якым є наприклад [1].
  5. Вістї. Вікіпедія бы не мала понукати вістї о свіжых подїях з першой рукы. Вікіпедія не є прімарне жрідло. Вікіпедія але мать велё енціклопедічных статей на історічно вызначны темы, котры суть моменталны релевантны к актуалным подїям. До статї але можеме обсягнути новый розвиток і факта такой, як суть знамы, та і кідь Вікіпедія не суть вістї, може быти актуалнїша як векшына референчных жрідел.

Вікіпедія не є інштрумент пропаґованя[едіт.]

Вікіпедія не є подіюм про бісїдованя, войновым полём ани інштрументом пропаґанды або рекламы. То ся дотулять як статей, так катеґорій, шаблон, діскузный і хосновательскых сторінок.

На сторінкы у Вікіпедії прото не належыть:

  1. Пропаґанда, обгаёба ці вербованя будь-якого тіпу – комерчне, політічне, реліґійне або інше. Статя може самособов обєктівно пописовати і такы річі, кідь є дотримована намага їх пописати недпредвзято. Кідь хочете пересвідчіти людей о правилности свого погляду, хоснуйте наприклад Usenet або собі основайте блоґ.
  2. Погляды на актуалны подїї і політіку. І кідь сучасны подїї будять манії і люде мають тенденцію ужывати вшыткы доступны средства про пропаґацію властных поглядів на них, Вікіпедія бы тому цілю служыти не мала. Статї бы мали быти выважены і в інтересї того бы мали інформовати о сучасных подїях з розумным одступом. Редакторы у Вікіпедії бы ся навеце мали намагати писати статї такым способом, абы ся обсяг не став такой застарілым.
  3. Себепропаґація. Може вас кортїти писати о собі або о проєктах, у котрых сьте міцно особно заінтересованы. Енціклопедічны штандарты але платить про вшыткы так створены сторінкы тыж як про хоцьякы другы. Кідь пишете о собі, бывать омного тяжше дотримати правило о непредвзятім поглядї, як кідь пишете з одступом. Неприятельне є тыж уж існуюча статя о вас або темі, на котрій маєте особный інтерес, пропаґовати шырїнём одказів до далшых статей. Кідь о даякій темі похыбуєте, посмотьте ся на Вікіпедія:Автобіоґрафія, Вікіпедія:Вызначность і Вікіпедія:Пропаґачна статя.
  4. Реклама. Статї о сполочностях і продуктах суть в порядку, суть писаны непредвзято. Вшыткы темы статї мусять быти навеце овірительны із жрідел мімо орґанізацій. Статї о малых локалных ці „ґаражовых“ компаніях будуть зато правдоподобно неприятельны. Вонкашнї одказы на комерчны орґанізації суть в порядку, лем кідь іде о корпорації засадно звязаны з темов. Памнятайте, же Вікіпедія ани не підпорую позіції жадных іншых орґанізацій ани не бере участь на проґрамах affiliate marketing-у. Люде занимаючі ся пропаґаціов і некомерчных річей і подїй бы на то мали хосновати іншы фора.

Вікіпедія не є зеркалом ани зборником одказів, образчіків ці медіалных файлів[едіт.]

Вікіпедія не служыть на залогованя вашых сторінок ці файлів, не є ани усховищом на одказы ці медіалны файлы.

Статї у Вікіпедії не суть:

  1. Лем зборником екстерных одказів або каталоґом сторінок. Доданя єдного ці веце релевантных одказів з доповнёванём інформацій ніч плане, але россяглы спискы можуть запрічініти атрофію статей і одвести вниманя од цїлїв Вікіпедії. В статях о темах з россяглов базов фанушків є пригодне увести лем одказ на найвызначнїшый фанушковскый веб. Смотьте Вікіпедія:Екстерны одказы.
  2. Лем зборником інтерных одказів, з вынятком чеперушок (кідь назва статї не є єднозначна) і списків, котры помагають з орґанізаціов статей. Як додаток к статї але звязаны внутрїшнї одказы можуть быти вкапчаны.
  3. Лем зборником слободных дїл і далшого жрідлового матеріалу, як суть цїлы книжкы, жрідловый код, оріґінал історічны документы, писма, законы, прокламації і дале матеріал хоснованый лемву своїй оріґіналній, немодіфікованій подобі. Повны копії прімарных жрідел належать до проєкту Вікіжрідла, не до Вікіпедії. З другого боку не є ніч планого основати статю копіов даякого вольного енціклопедічного дїла, кідь ёго автор вмер перед 70 роками.
  4. Лем фотоґрафічнов ці мултімедіалнов ґалеріов без енціклопедічного тексту в статї. Як хочете презентовати образчік, додайте к нёму енціклопедічный обсяг, або уважте ці образчік не придати до проєкту Wikimedia Commons. Кідь є доступный як вольне дїло на вебовій сторінцї, пороздумуйте, ці го не увести на сторінцї Вікіпедія:Жрідла образчіків.

Вікіпедія не є блоґ, провайдер вебгостінґу, памятна дочечка ани соціална мережа[едіт.]

Вікіпедія не є соціална мережа як MySpace або Facebook. Тыж по ній не хочте, жебы давала простор про ваш веб, блоґ або вікі.

Сторінкы на Вікіпедії не суть:

  1. Особны вебовы сторінкы ани блоґ. Вікіпедісты правда мають свою властну хосновательску сторінку, а можуть єй хосновати лем про презентованя інформацій релевантных к творбї енціклопедії. Як хочете створити свою особну сторінку або блоґ, умістите їх інде — тоты службы понукають дакотры провайдеры і задарьмо. Заміряня хосновательскых сторінок бы не мало творити соціалны мережы, але скоре понукнути основу про ефектівну сполупрацу.
  2. Зознамка. Вікіпедія не є добрым місцём, де успокоїти желаня по зознаміню або навязаню сексуалных контактів. Хосновательскы сторінкы детайлно пописуючі сексуалны преференції суть неприятельны.
  3. Памятї або памятна дочка. Вікіпедія не місце, де дати почивость приятелям або родинї, котры вмерли або славлять народенины. Енціклопедічна статя мусить обсяговати тверджіня о вызначности особности перевышуючого граніцю лем любвіповного спомінаня.

Кідь ся інтересуєте о хоснованя вікі технолоґії за цілём сполупрацы на дачім іншім як творба енціклопедії, і кібы ішло лем о єдну сторінку, уважте, же гев є велё додавателїв, нукаючіх вікі гостінґ (задарьмо або за поплаток). Можете собі тыж наіншталовати приналежный вікі софтвер на свій сервер.

Вікіпедія не є адресарь[едіт.]

Вікіпедія не є адресарь вшыткого, што існує або існовало даколи.

Статї у Вікіпедії не суть:

  1. Спискы вольно повязаных тем як наприклад цітатів, афорізмів або особ (реалных або фіктівных). Кідь хочете дати список цітацій, дайте го до нашого сестерьского проєкта Wikiquote. Самособов не є нич планого на тім мати спискы, котрых положкы вєдно суть узько тематічно звязаны, наприклад Список Ніксоновых неприятелїв. Вікіпедія тыж обсягує референчны таблицї і таблицї на швыдку орьєнтацію. Злучены ґрупы меншых статей основаны на даякій централній темі суть певно доволены, наприклад Список бочных ролей у Приятелях.
  2. Ґенеалоґічны записы або телефонны спискы. Біоґрафічны статї бы мали быти вылучно о людях, котры досягли певного оголосу, прославили ся вызначным чіном або переникли до общого знаня. Єдным з крітерій значіня є, ці о чоловіку існують статї в пару екстерных жрідлах (ці уж онлайн або офлайн). Менше вызначны особы можуть быти спомянуты в іншых статях. Вікіпедія не є телефонный список ани централный реґістер жытелїв.
  3. Адресарї, адресарёвы положкы, проґрамы радій і телевізій або сторінкы на підпору подниканя. Наприклад статя о радію бы обще не мала обсяговати пропаґацію проґрамів, телефонны чісла, проґрам ітд., і кідь спомянутя головных проґрамів є можна. Діскузны сторінкы статей служать про діскузії а не про підпору подниканя звязаного з темов статї. Вікіпедія не суть Золоты сторінкы.
  4. Продайный каталоґ, та же цїны продуктів бы не мали быти в статї доложены і існовати, хосць аж на такы припады, же цїну бы было можне доложыти і была бы добра прічіна на їх спомянутя. Міджі добры прічіны належать вызначны продяї дорогоцїнных збірательскых річей, цїны односячі ся до попису цїновой войны, історічный попис економічной інфлації. Ціны в обходах або на ярмаках суть маловажны, і іщі к тому суть іншы од місця ку місцю. Список актуално продаваных продуктів бы прото не мав цітовати цїны в обходах. Вікіпедія не є ани цїновым спроваджаным на порївнёваня цїн конкуренчных продуктів ани цїн єдного продукта в різных країнах ці реґіонах.
  5. Неенціклопедічнов крестовиновов катеґорізаціов, як „люде етнічно/културной/реліґійной ґрупы X працуючі у фірмі Y“ або „Рештаурації шпеціалізованы на тіп їдла X у містї Y“. Подобна крестовинова катеґорізація не є достаточнов основов на творїня статї, лем бы переник тых катеґорій быв сам о собі вызначным културным феноменом.

Вікіпедія не є мануал, спроваджаня ани учебник[едіт.]

Вікіпедія не є мануал на хоснованя, спроваджанём, порадцём або учебником, і кідь обсягує хосенны інформації. Мала бы быти сокочена енціклопедічна обєктівна форма без понук і порад чітателїв, без подумательной діскузії з чітателём.

Статї у Вікіпедії бы не мали вызерати як:

  1. Мануалы на хоснованя. І кідь Вікіпедія обсягує пописы людей, місць або річей, статї у ній бы не мали вызерати як мануалы про хоснованя, порады (правны, лїкарьскы або іншы), понукы або мануалы. Тото загорнює тыж едукачны цвічіня, мануалы, інштрукчны мануалы, спроваджаня грами і рецепты. Статї Вікіпедії але можуть ся такыма мануалами занимати, пописати наприклад правила гер і у контекстї уваджати приклады – статя ресусцітація ся може наприклад занимати вывоём рекомендовань про ресусцітацію. Як бы сьте ся хотїли запоїти до створїня мануалу, пробуйте наш сестерьскый проєкт Вікікнигы.
  2. Спроваджаня путованём. Статя о Паріжі бы мала увести памятны місця як є Айфелова вежа або Лувер, але уж не телефонны чісла або адресы облюбленых готелів, цїну café au lait на Шампс-Елізе або выписати кажду турістічну атракцію, рептаврацію, готел, посіджіня ітд. Вікіпедія не є місце зновутворіня обсягу птистойного про готелове ці кулінарьске спроважаня, місцеписны спискы, путёписы іп.
  3. Спроваджаня Інтернетом. Статї о вебовых проєктах бы не мали екзістовати тілько про попис характеру ці способу ужытя служеб, котры веб понукать, але мали бы їх пописати енціклопедічным способом, понукнути детайлы о успіхах, допадї і історічнім значіню. Тото можеме учінити вызначно актуалнїше, як векшына референчных жрітел, бо можеме запрацовати новый вывой і факты такой потім, як ся стануть знамыма.
  4. Учебникы і коментованый текст. Вікіпедія є енціклопедічне жрідло а не учебник. Цілём Вікіпедії є презентовати факты а не учіти даякый предмет. Не є пристойне творити або перетворити статї, жебы ся дали хосновати як учебникы, з носныма вопросами і прикладами крок за кроком рїшеных проблемів. Не пасує творити або переписовати статї, абы ся дали хосновати як учебникы, з носныма вопросами і прикладами крок за кроком рїшеных проблемів. Тото належыть нашому сестерьскому проєкту, Wikibooks.

Вікіпедія не є крішталёва куля[едіт.]

Вікіпедія не є збірков неовірительных шпекулацій. Вшыткы статї о чеканых подїях мусять быти овірительны і дотуляти ся лем тем, котры уж мали достаточно шырокый інтерес, котрый бы певно вив ку основаню статї, покы бы ся подїя уж стала. Є пристойне зазначіти доскузію о будучіх пропозіціях і проєктах, їх потенціалу на успіх ці увести, ці уж зачала реалізація, і вшытко приналежно ожрідловати. Є непристойне класти властны погляды або аналізы. До будучности заміряны статї о дотеперь невыданых продуктах (філмах, грах, ітд.) выжадують окреме меркованя у упевнїня ся, же не йде лем о рекламу.

Передовшыткым:

  1. Єднотливы планованы або чеканы подїї годен класти, кідь є подїя вызначна і практічно є певне, же ся стане, або є енціклопедічно вызначна уж реална приправа. Покы рыхтованя на подїю іщі не зачали, шпекулації о них треба документовати дуже порядно. План будучой подїї може быти тыж пристойный. Кідь теперь ся пише рік 2007, пак міджі так приятельны подїї належать Америцькы презіденьтскы вольбы 2008 або Літнї олімпійскы гры 2012. З другого боку америцькы вольбы в роції 2036 не суть приятельнов темов, бо о них не годен повісти нич трівіалного, што бы было овірительне і не было бы то властне слїджіня. Планованы зоставы шпортовых тімів нсалїдуючого тыждня або в рамках будучіх подїй суть з ґрунту неовірительны і шпекулатівны. Роспис будучіх подїй але може быти приятельным.
  2. Подобно, єднотливы положкы депереду становленого списку або сістематічного взору назв спряжены будучім подїям або обявом не пасують до енціклопедічных статей, кідь суть о них знамы лем общі інформації. „Список назв тропічных ціклон“ є енціклопедічный, але „Тропічна буря Алекс (2013)“ не є, і кідь є практічно певне, же буря той назвы ся у Севернїм Атлантіку появить і буде ся рушати лем проти напряму точіня годиновых ручок. Подобны статї о словах створеных на основі предпокладательной нумерічной сістемы (як „септенквікваґінтіліон“) не суть енціклопедічны, не суть обще вжыты або дефінованы вызначнов авторітов. Факотры науковы екстраполації, як хемічны елементы здоументованы IUPAC і перед їх ізолаціов в лабораторных условіях, суть але звычайно браны як неціклопедічны.
  3. Статї предкладаючі екстраполацію, шпекулацію або „історію будучіх подїй“ ся рядять мідіж прімарны жрідла і з тых причін суть непристойы. О вызначных умелецькых ровотах, рефератах і достовірнім баданю, і кідь є їх базов предповідь, але статї маме і малы вы сьме мати. Статї о Звіздовых войнах і Star Trekу суть пристойны, але статя „Збранї, котры ся будуть хосновати у третїй світовій войнї“ нї.

Вікіпедія не є збірков хаотічных інформацій[едіт.]

Вікіпедія не є збірков нагодно зозбіраных інформацій. І кідь є дашто напроста правда і докінце овірительне, не значіть то автоматічно, же то пасує додати до Вікіпедії.

Статї у Вікіпедії не суть:

  1. Спискы частых звідовань (FAQ). Статї у Вікіпедії бы не мали уваджати часты звідованя і одповідї. Намісто того треба інформації зпрацовати до приналежных статей як непредвзяте выкладаня.
  2. Згорнутя інволуцій. Статя у Вікіпедії не може обсяговати лем згорнутя дїю літературного дїла, але мала бы передовшыткым обсяговати контекст реалного світа, аналізу жрідел, понукнути детайлы о творбі, успішности даного дїла, ёго допадї, історічнім значіню ітд. Тото ся дотулять як самостатных дїл, так серіалів. Згорнутя інволуції є пристойне лем як єден з аспектів зпрацованя россяглишой темы.

# Датабаза текстів співанок. Векшыну текстів співанок (і іншых недавно публікованых літературных дїл) не годен в згодї з авторьскыма правами убліковати на Вікіпедії. Вынятком можуть быти народны і історічны співанкы, котрых тексты суть вольныма дїлами. Але і у такім припадї ся статя не може складати лем з тексту співанкы, але мала бы передовшыткым обсяговати інформації о вынику, публікованю, соціалным допадї ітд. Оріґіналны тексты обще належать до Вікіжрідел, у статях Вікіпедії бы ся але мали обявити лем їх части, котры суть обстараны коментарём.

  1. Штатістікы. Довгы спискы штатістік можуть шалити чітателя і зменшовати чітательность і управу статей. Штатістікы бы мали быти допроваджаны выкладом, котрый їх достаточно засадить до контексту. Чітательность довгых списків даколи годен звышыти і упорядкованём до табулькы або інфобоксу.
  2. Вістї. На Вікіпедії треба зважовати історічну вызначность особ і подїй, то єсть тото, ці подїя або особа ся буде явити як вызначна і з часовым одступом. Не вшытко што ся на курту добу обявило у вістях, може быти перетворене до енціклопедічной статї; головно ся то дотулять обычайных повідомлїнь, шпортовых выслїдків, булварного журналізму. А докінце і кідь є сама подїя енціклопедічно вызначна, не мусить быти вызначной особы, котра там грать головну ролю; треба уважыти тыж правило о біоґрафіях жыючіх людей і непредвзятым поглядом. Журналістічны выступы але можуть быти достовірныма жрідлами, кідь іде о коректну журналістіку, і тема вістї може быти енціклопедічна, кідь подїї выкликали достаточно вызначны резултаты. Свіжы подїї не мусять быти правда приятельны про Вікіпедію, але можуть быти добры про Віківістї.

Вікіпедія не є цензурована[едіт.]

Обсяг Вікіпедії можуть дакотры чітателї брати як діскутабілный або уражлівый. Каждый чітатель може управляти статї і зміны ся укажуть такой без будь-якой контролї ґарантуючой пристойность або точность, также Вікіпедія не може ґарантовати, же статї або образчікы будуть пристойны про вшыткых чітателїв або же будуть сповняти окремы соціалны або реліґійны нормы ці пожадавкы. Покы є явно непристойный обсяг (як ірелевантны одказы на тзв. en:shock sites) є звычайно такой вылученый, єднако як обсяг нарушуючій прінціпы пописаны в правилї о біоґрафіях жыючіх особ, дакотры добры статї але можуть стандартно обсяговати вышмарёваный текст, образчікы або одказы, кідь суть релевантны оглядом темы (напр. статя о порноґрафії), ненарушуючі екзістуюучі правила Вікіпедії (передовшыткым непредвзятого погляду) ани законы америцького штату Флоріда, де ся серверы Вікіпедії фізічно находять.

Што не є комуніта Вікіпедії[едіт.]

Попереднї інштрукції ся односили ку статям у Вікіпедії. Наслїднї ся аплікують на діскузії у Вікіпедії.

Вікіпедія не є войнове поле[едіт.]

Вікіпедія не є місце про проявы злости, приношаня особных конфліктів, жывиня завісти ці страху. Робити з діскузій на Вікіпедії особны войны є прямо у розпорї з нашыма правилами і цілями.

Од каждого хоснователя ся чекать, же буде комуніковати з другыма учтіво, покойно і в духу сполупрацы. Ниґда не уражайте, не отравуйте і не застрашуйте тых, котры ся не згодують з вами. Намісто того радше приступуйте к річі інтелічентным способом і намагайте ся о култівовану діскузію. Кідь хоснователь ку вам їданть неучтіво, аґресівно, не хоче сполупрацовати, уражать ся, намагать ся вас обтяжовати або застражыти, не дасть вам то право їднати так само вочі нёму („бо він зачав!“). Будь одповідайте вылучно ку конкретній річі і ічноруйте їх неґатівне зафарблїня або іґноруйте ціле повідомлїня, хоць мать і релевантны части. У такій сітуації є пристойне хоснователя упозорнити на правило о жадных особных атаках.

Покы конфлікт продовжує і рушыть вас або другых, поступте їх процедурї рїшіня конфліктів.

Не створюйте ани не модіфікуйте статї, лем абы сьте доказали своє тверджіня. Не ужывайте Вікіпедію про страшіня правнымя кроками або іным страшінём Вікіпедії, Вікіпедістам, Фонду Вікімедія; інша річ є діскуція над правныма проблемами. Страшіня не є толероване і може вести аж ку заказу едітовати Вікіпедію.

Вікіпедія не є анархія[едіт.]

Вікіпедія є слободна і одкрыта, але омеджує слободу і одкрытость там, де колідують з цілём творити енціклопедію. Также Вікіпедія не є форум про нереґуловануи слободу слободу прояву. Факт, же Вікіпедія є открытый самосправный проєкт, не значіть, же мать єдным разом за ціль бадати можности анархістічных комуніт. Нашым цілём є будовати енціклопедію а не тестовати граніцї анархізму. Посмотьте тыж meta:Power structure.

Вікіпедія не є демокрація[едіт.]

Вікіпедія не є демократічный експерімент. Прімарнов методов гляданя консензу є діскузія а не голосованя. І кідь хоснователї обчас хоснують голосованя як тест консензу, голосованя нажаль часто діскузію затримує не жебы їй помогло. Также треба з нима мерьковати і не розумити їх як завязуючі.

Вікіпедія не є бюрокрація[едіт.]

Вікіпедія не є сімулаціов правной сістемы ці суду і хоць правила можуть робити річі простїшыма, не суть цілём комуніты і насычіня правилами бы сьме ся мали намагати обыйти. Кідь ся стане почас вкладаня номінації ці пропозіції процедурална хыба, на мало бы ся то стати автоматічно причінов знеплатнїня того приспевку. Тримайме у почливости духа правил і липнийме на літерї. Споры бы ся мали рїшыти діскузіов а не тырваным на каждім слові правил.

Вікіпедія не є вашым вебгостінґом[едіт.]

Векшына прінціпів ту зазначеных платить і про хосновательскы сторінкы. Ваша сторінка хоснователя не є особным вебом ани блоґом. А што є іщі важнїше, ваша хосновательска сторінка не є вашым властницьтвом. Є частёв Вікіпедії і екзістує, жебы спростила сполупрацу міджі вікіпедістами, не про вашу себепропаґацію. Детайлы найдете на Вікіпедія:Хосновательска сторінка.

І наконець ...[едіт.]

Список річей, котрыма Вікіпедія не є, є барз довгый. Не годен пописати кажду дурну ідею, котру бы дакотрый з міліонів приспівателїв мав або буде мати. Практічно каждый пункт на тій сторінцї быв вложеный, бо на Вікіпедії дахто настоїв на дачім, што ту іщі не было ошетрене. Дакотры ідеї ани не є пристойне ту уміщовати (могли бы пособити як рекомендованя не лижте замерзнуте желїзо). Пункты ту презентованы были фреквентованы, перешли діскузіов і екзістують добры доводы про попереджїня їх повторяня.

Кідь не годны сьте собі порадити[едіт.]

Не знаєте, што бы мало або наспак не мало быти у статї, звідайте ся в духу, што бы асі чітатель чекав, же найде під тов назвов у енціклопедії. Попозерайте ся на попереднє рїшіня комуніты на сторінцї Вікіпедія:Архів діскузій о змазаню.

Кідь трафіте на сторінку о котрій собі думате, же суть нарушованы ту зазначены прінціпы, зважте

Позначкы[едіт.]

Тота статя є часточно або цалком основана на перекладї статї Wikipedia:What Wikipedia is not на анґліцькій Вікіпедії.

Звязаны статї[едіт.]