Вікіпедія:Статя тыждня/2020/17

Матеріал з Вікіпедія
110-ы уродины Марка Бараболѣ

Иван Рознѣйчук, (укр.) Іван Федорович Рознійчук, псевдоним — Марко́ Барабо́ля (*30. апрѣль 1910, Требушаны — †27. новембер 1945, Краснодар) — украинскый подкарпатскый учитель и писатель-сатирик.

Иван ся родив яко первый дѣтвак зоз шестерох в родинѣ Федора и Анастазии Рознѣйчукох. По скончѣню четырьох класох народной школы, учив ся в Ясинянской горожанцѣ, а пак на Торговелной академии в Ужгородѣ (1924—1926) и Мукачовѣ (1926—1928), за тым зачав продавати книгы в книгарни «Уніо» в Ужгородѣ. Еще яко штудент зачав писати сатиричны вершы и повѣданя. Имя про псевдоним Рознѣйчук позычив од Марка Проклятого — поставы украинской мифологии, вѣчного блукача, а призвиско — от кромпель, звычайной поживы подкарпатскых селян.

Од року 1934 Рознѣйчук учительовав по сельскых школах в Раховѣ, Богданѣ и Ясѣню. По падѣ Карпатской Украины быв арештованый, яко небизовный, сѣчовик, и около два тыжднѣ триманый в арештѣ. Отець му ай еще шестеро селян, зарапортованы удавачом, такой в марцу умерли од катовань. Рознѣйчук выступовав зоз статьями в новинцѣ «Українське слово» и в журналѣ «Литературна недѣля». Концьом 1930-х и зачатком 1940-х рокох, подля литературознателя Юрия Балегы, писав сатиричный роман «Гаврило Мотовило, його життя і клопотації», але ся му рукопис не захранив — в року 1942, скрываючи ся од от мадярскых жандарьох, Рознѣйчук закопав го в землю.

...подробно