Блуз

Матеріал з Вікіпедія

Блуз (Блюз) — штіл музикы, котрый взникнув в афроамерицькій рабскій комунітї в 19. сторочу в США. Блуз є світьска музика, выходяча з реліґійных ґоспелів і шпірітуалів і є дуже овпливнена африцьков музиков автохтонных народів. На роздїл од шпірітуалів была в оріґіналнім блуз кладжена вага на соловый спів. Часто было хоснованя моделу кликаня-одповідь. Соловый голос быв пізнїше допроваджаный музичным інштрументом, барз часто ґітаров.

Слово блуз в анґлічтїнї выражать депресівный статус, што характерізує і много блузовых складб. Часто ся але обявують і складбы з веселым, фіґлярьскым ці сексуалным обсягом.

Блуз дало пряму основу джезу, реґтайму, кантрі(кантрі музику блуз в 19. сторочу лем овпливнив бо она выникла в 18. сторочу), рокенролу, року і далшым штілам западоевропской популарной музикы і овпливнило і много композіторів класічной музикы, і непряму основу про Гіпгоп, Поп мюзік.

Форма[едітовати | едітовати жрідло]

Найчастїшов і основнов формов блуз є дванадцятьтактова все докола повторяна слючка зо слїдуючім складом:

Такт Гармонічна функція
1. - 4. Тоніка
5. - 6. Субдомінанта
7. - 8. Тоніка
9. Домінанта
10. Субдомінанта
11. Тоніка
12. Домінанта

Прикладом простого блузового допроваджаня є наслїдня поступность акордовых значок:

Мелодія[едітовати | едітовати жрідло]

мелодіка выходить з блузовой пентатонікы, котра є обычайно росшырёвана до дакотрых вецеґрадовых блузовых шкал. Тіпічна є неточность міджі дуровым і моловым характером складбы - хоснованя великой і малой терції і великой і малой септімы (окремо часте є дурове допроводжаня в комбінації з моловов мелодічнов лініов). Далшым характерістічным тоном (єдным з тзв. blue notes) є зменшана квінта.

Рітм[едітовати | едітовати жрідло]

Про блуз є тіпічне штиртактове членїня такту, де є але кажда четвертина дале дїлена на дванадцятины - їднать ся о тріоловый рітм з одлегченов (або цілком вышмаренов) другов дванадцятинов у каждій тріолї. Тым выникать характерістічный „колысавый рітм“, котрый годен приближыти наприклад як повторяня слабік „дуба-дуба-дуба-дуба“.

В мелодії є з облюбов выужывано сінкоп і нароком неточного фразованя, котре ся „не змістить“ до основного рітму - тым є окрем гармонічного напнутя досягнуте і рітмічне напнутя міджі допроводжанём і соловов (співнов) лінков.

Представителї[едітовати | едітовати жрідло]

Блузовый ґітаріста Роберт Крей