Антонін Дворжак

Матеріал з Вікіпедія
Антонін Дворжак
Чинность композитор класичної музики, органиста, професор, диригент, музикознавець, скрипаль, альтист, композитор, педагог, піаніст, музичний педагог
  • член Палати панів Імперської Ради (13 апріль 1901)[1]
Сфера сценичны умѣня, музична освіта, сочинение музыки, композиция
Жанр класічна музика, опера
Горожанство Богемське королівство, Цислейтанія
Уроджѣня 8 септембра 1841
Нелагозевес (Богемське королівство; Австрійска імперія)[2][3][4][5][6][7][8]
Упокоеня 1 мая 1904
Нове Мєсто (Богемське королівство; Австро-Угорьско)[9]
Причина смерти інсульт
Похованя Вишеградський цвинтар 2220
Ошкола Празька школа органістівEdit this on Wikidata
Града музичний педагог[10]
Учительове Йозеф Леопольд Звонарж, Antonín Liehmann
Учні Вітезслав Новак, Оскар Недбал, Йозеф Сук, Camille Zeckwer, Джон Стефан Замекник, Emil Kühnel, Рудольф Фримль, Франц Легар, Ярослав Коціан, Will Marion Cook, William Arms Fisher, Фрэнко Голдмен, Эдвин, Clara Anna Korn
Праца Provisional Theatre, Church of Saint Adalbert, Национальная консерватория Америки, Празька консерваторія
Членство Сербська академія наук і мистецтв
Отець František Dvořák
Мати Anna Dvořáková
Родич Їржі Соботка (онук)
Манжелство Anna Čermáková
Діти (9) Otilie Suková, Otakar Dvořák, Magdalena Dvořáková
Награды
орден Залізної корони,
почётный доктор Карлова университета,
орден Залізної Корони[11]
Magnum Opus
Симфонія № 1, Симфонія № 9, Stabat Mater, Святая Людмила, Реквієм, Te Deum, Альфред, King and Charcoal Burner, The Stubborn Lovers, Ванда, Хитрый крестьянин, Димитрий, Якобинец (опера), Чорт і Кача, Русалка (опера), Армида (опера Дворжака), Концерт для віолончелі з оркестром, Славянские танцы, Біблійна пісня
https://www.antonin-dvorak.cz/
 Антонін Дворжак на Вікіскладѣ
VIAF:71577743; GND:11852836X; LCCN:n81033190; FAST:70057; BNF:13893562g; NLKR/NLC:jn19981000826; OL:OL2741781A; ЕСУ:23782;

Антонін Дворжак (8. септембер 1841, Нелагозевес – 1. мая 1904, Прага) быв єден з найвызначнїшых музичных композіторів вшыткых доб і світово найславнїшым і найгранїшым чеськым композітором вообще. Ёго сімфонічны опусы належать ку світовому верхолу і суть звычайнов частёв вшыткых вызначнїшых концертїв сімфонічной музикы.

Тота статя є затля „Стыржень“. Поможте Вікіпедії так, же єй доповните і росшырите.

  1. https://www.parlament.gv.at/WWER/PARL/J1848/Dvorak.shtml
  2. Німецька національна бібліотека; Державна бібліотека в Берліні; Баварська державна бібліотека; Австрійська національна бібліотека (по de, en), Gemeinsame Normdatei, Wikidata Q36578, https://gnd.network/, [перевірено 24 юній 2015] 
  3. Хыба. См. док.
  4. http://is.cuni.cz/webapps/archiv/public/person/se/1252700218588074
  5. Хыба. См. док.
  6. Хыба. См. док.
  7. https://cs.isabart.org/person/13125
  8. Хыба. См. док.
  9. Archiv hl. m. Prahy, Matrika zemřelých u sv. Štěpána, sign. ŠT Z13, s. 172. http://katalog.ahmp.cz/pragapublica/permalink?xid=18002DEAB15B49B0B3147227FBCB9357&scan=177#scan177. 
  10. Доктор музыки (по ru), Музичний словник Рімана, 1901–1904 1: 476-477, 1900-ті рокиdate QS:P,+1900-00-00T00:00:00Z/8, Wikidata Q27775579 
  11. Хыба. См. док.