Ястряб голубятник: Роздїлы міджі ревізіями
м r2.7.3) (Робот: замінив wa:Wôteu ås colons mansåds на wa:Laire ås poyes |
м r2.6.6) (робот додав: el:Διπλοσάινο |
||
Рядок 51: | Рядок 51: | ||
[[da:Duehøg]] |
[[da:Duehøg]] |
||
[[de:Habicht]] |
[[de:Habicht]] |
||
[[el:Διπλοσάινο]] |
|||
[[en:Northern Goshawk]] |
[[en:Northern Goshawk]] |
||
[[eo:Akcipitro]] |
[[eo:Akcipitro]] |
Ревізія 14:08, 1 марца 2013
Ястряб голубятник (Accipiter gentilis), є середнё великый хищ з родины ястрябовых, росшыреный по цалій Европі аж на їй северну і северозападну часть, в северній Азії, Турції, Іранї, Тібетї, Японії і у Северній Америцї.
Попис
- Довжка тїла (самець): 49-57 цм
- Довжка тїла (саміця): 58-64 цм
- Роспятя крыл (самець): 93-105 цм
- Роспятя крыл (саміця): 108-127 цм
- Вага (самець): 570-950 ґ
- Вага (саміця): 970-1750 ґ
Ястряб голубятник є найвекшый представитель роду Accipiter.[1] Мать курты шыроко закулятены крыла, довгый хвіст, вгодный про лїтаня поміджі стромы, силны пазуры, плоху голову, куртый шпіцятый дзёбак і буры аж помаранчовы очі. Самець мать сиву верьхню сторону тїла зо синїм надыхом, білы бровы і білый спід зо сивыма смугами. Саміця є выразно векша як самець і на роздїл од нёго мать верьхню часть тїла зо сивым надыхом. Молоды птахы суть зверьху буры і місто вовнок на грудї мають дакілько бурых фляків.
Хованя
]
Ястряб голубятник є на векшынї теріторії сталым птахом, і кідь у дакотрых локалітах, напр. у Канадї або северній Азії, міґрує до южнїшых областей. Жыє скрытым способом жывота з богатшым поростом і збачіти го годен лем рідко, за стравов ся але даколи выдасть і до одкрытой країны. На уловок чекать зо своёй позоровательнї і потім выконує атак несподїванов швыдкостёв. Справила іде о опортуністічного хища, котрого стравов суть звычайно меншы виды птахів, окремо пак голубы, ластївкы, воровлї, хоць можуть напасти і векшы виды, наприклад бажанты або водны птахы, аж до великости дикой качкы.
Ястраб голубятник ся аж на час гнїздиня скоро нияк не озывать, на гнїздї выдавать повторяны кейкавы шкрякы „кекекекекекекекеке“.
К своїм гнїздовым локалітам ся вертать міджі марцом і апрілём і на яйцях сїдить од апріля до [[юн]а]. Гнїздовы плохы суть векшынов зароснуты великыма і силныма стромами, на котрых ястряб гнїздить. Кладе 2 аж 5 яєць о великости 59×45 мм і вагов коло 60 ґ. Свої яйця собі твердо хоронить і остро атакує і на векшы виды хищів. Інкубачна доба тырвать 28 аж 38 днїв і на яйцях сидять обоми родічі. Молодята опущають гнїздо по 35 днях жывота і лїтати зачінають згруба о десять днїв пізнїше. Молоды птахы можуть зістати близко своїх родічів аж по добу єдного рока жывота. Ястряб голубятник не мать велё природных неприятелїв і час од часу є ловленый векшыма видами канї, або пугачами, хоць тоты хищі бывають самы жертвами самых ястрябів в часї гнїздиня, коли ся у них обявує несподївана аґресія.[1]
Жрідла і референції
Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладї статї Jestřáb lesní на чеській Вікіпедії.