Утка: Роздїлы міджі ревізіями
м r2.6.4) (робот додав: ba:Ҡашҡалаҡ |
м r2.7.3) (робот додав: ar:صواي |
||
Рядок 23: | Рядок 23: | ||
[[ab:Атрышәас]] |
[[ab:Атрышәас]] |
||
[[ar:صواي]] |
|||
[[az:Fitçi-marek]] |
[[az:Fitçi-marek]] |
||
[[ba:Ҡашҡалаҡ]] |
[[ba:Ҡашҡалаҡ]] |
Ревізія 16:05, 7 юлія 2012
Утка (Anas penelope) є середнё велика качка.
Попис
Утка є выразный, асі 42 - 50 цм великый птах з роспятём крыл 71 - 80 цм і вагов міджі 400 - 1090 ґ. Самець у свадьбянім шатї є напросто незамінительный. Хырбет і бокы мать сивы, ружову грудь і ґаштаново зафарблену голову з яснов, добрї видительнов смугов на чолї і тимю, тмавый хвіст, білый бріх і сивый дзёбак. В простім шатї ся подобать саміцї з помаранчовым надыхом на боках, грудї і брісї.
Росшырїня
Гнїздить в северній Европі і Азії. На зиму одлїтать на довгы експедіції южным напрямом - зимує в Середоморю, северній Африцї, Малій Азії і Южній Азії і в Японії. Ґлобална популація того виду є іщі все дуже чіслена - рахує 2 800 - 3 300 000 екземпларів, котры жыють на плосї великой дас 10 000 000 km2.[1]
Еколоґія
Утка преферує великы водны плохы і промокнуты лукы з высшов веґетаціов. Мімо гнїздїня є дуже сполоченьскый і часто жыє в чісленых ґрупах. Жывить ся переважно водныма і сухоземныма рослинами. Самець ся часто озывать звуком „гуіу“, саміця зясь голосным „кар кар“.
Гнїздить вылучно на земли і до гнїзда, котре будує в густім поростї, шторік кладе 7 - 11 яєць, на котрых сидить лем саміця по добу 22 - 23 днїв.
Референції
Тота статя є затля „Стыржень“. Поможте Вікіпедії так, же єй доповните і росшырите.