Деряба: Роздїлы міджі ревізіями

Матеріал з Вікіпедія
Вилучено вміст Додано вміст
EmausBot (діскузія | приспівкы)
м r2.6.4) (робот додав: kbd:БзуупцӀэкъуэлэн
AvocatoBot (діскузія | приспівкы)
м r2.7.3) (робот додав: ar:سمنة كبيرة
Рядок 36: Рядок 36:


[[als:Misteldrossel]]
[[als:Misteldrossel]]
[[ar:سمنة كبيرة]]
[[az:Çil qaratoyuq]]
[[az:Çil qaratoyuq]]
[[ba:Барҡылдаҡ]]
[[ba:Барҡылдаҡ]]

Ревізія 16:33, 23 юнія 2012

Деряба

Деряба (Turdus viscivorus) середнї великый вид співака з родины дроздовых (Turdidae).

Взгляд

З довжков тїла міджі 26-28 цм а вагов 95-140 ґ іде о найвекшого гнїздячого представителя дроздовых в Европі. Зверьха є бурый, спід тїла є світлый з великыма тмавыма фляками. Ногы мать жовткавы, дзёбак світло бурый. Як деряба летить, годен єй добрї розознати тыж за помочі выразно біло зафарбленым спіднїм частям крыл. Обі поглавя суть такых самых фарб.

Голос

В часї ваблїня ся озывать свиржым „сррррр“, при вылїтаню проникавым „тррр тррр“. Спів є куртый але голосный, флавтовый, мягко мелодічный; фонетічно го годен зарядити міджі спів дрозда і коса (T. merula).

Росшырїня

Росшыреный є в цїлій Европі з вынятком найсевернїшых областей, засягує тыж на теріторії северной Африкы і западной і середнёй Азії. Часточно є стяговавый, европскы популації на зиму міґрують до югозападной Европы а до середнёй Европы ся назад вертають уж кінцём фебруара а бігом марца. Жыє в одкрытых, высококменёвых лїсах різного тіпу, найросшыренїшый є але в шпильковых лїсах. Рїдкіше ся находить тыж у векшых парках, овоциновых садах а по страву лїтать і на господарьскы земли.

Еколоґія

Деряба не належыть міджі сполоченьскы виды, векшынов жыє або сам або в парах.

Страва

Дорослый птах на гнїздї

Є вшыткопожераючій, в ёго страві ся обявують передовшыткым дрібны безхырбетны, головно глисты, слимакы, хробакы і їх ларвы, особливо през зиму, жере ай бобулї.

Гнїздїня

Поглавной зрїлости досягує по першім роцї жывота. Час гнїздїня зачінать в апрілю і кінчіть аж в авґустї, вид гнїздить 2× за рік. В гнїздї уміщенім векшынов высоко на стромах в черерушцї конарїв близко кменя звыкне быти 4-6 флякастых жовтосивых яєць, на якых сидить коло 14 днїв лем самічка; самець ся запоює аж до кормлїня молодять. Тоты гнїздо опущають у віку 12-15 днїв.

Референції

Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладї статї Drozd brávník на чеській Вікіпедії.