Біохемія: Роздїлы міджі ревізіями
м r2.6.4) (робот додав: cs:Biochemie |
м ґраматічны корекції |
||
Рядок 3: | Рядок 3: | ||
== Історія == |
== Історія == |
||
Початкы біохемії і [[орґанічна хемія|орґанічной хемії]] ідуть до року [[1828]], коли нїмецькый хемік [[Фрідріх Воеглер|Фрідріх Воеглер]] сінтетізовав простый орґанічный матеріал ([[мочовина|мочовину]]) з анорґанічных матеріалів кіанату драселного і сірану амонного. Тым доказав, же жыва і нежыва природа суть створёваны тыма самыма [[хемічный елемент|елементами]], і же годен з анорґанічных матеріалів готовити тоты самы матерії, якы находиме в жывій природї. В роцї [[1833]] быв Паєном ізолованый першый [[ензім]] [[амілаза]], т.є. ензім роскладаючій [[шкроб]]. |
Початкы біохемії і [[орґанічна хемія|орґанічной хемії]] ідуть до року [[1828]], коли нїмецькый хемік [[Фрідріх Воеглер|Фрідріх Воеглер]] сінтетізовав простый орґанічный матеріал ([[мочовина|мочовину]]) з анорґанічных матеріалів кіанату драселного і сірану амонного. Тым доказав, же жыва і нежыва природа суть створёваны тыма самыма [[хемічный елемент|елементами]], і же годен з анорґанічных матеріалів готовити тоты самы матерії, якы находиме в жывій природї. В роцї [[1833]] быв Паєном ізолованый першый [[ензім]] [[амілаза]], т.є. ензім роскладаючій [[шкроб]]. |
||
Великый розмах біохемії настав в 20. сторочу вєдно з розвоём новых експеріменталных технік як [[хроматоґрафія]], [[електрофореза]], [[рентґеновы діфракції]], [[НМР спектроскопія]], [[мікроскопія]] і технік [[молекуларна біолоґія|молекуларной біолоґії]]. В днешнїй добі так познаме векшыну метаболічных процесів в жывых [[бунка]]х, знаме як бунка здобывать енерґію, як комунікує зо своёв околицёв, з чого ся складать. Маме представу і о тім, в чім ся єднотливы формы [[жывот]]а |
Великый розмах біохемії настав в 20. сторочу вєдно з розвоём новых експеріменталных технік як [[хроматоґрафія]], [[електрофореза]], [[рентґеновы діфракції]], [[НМР спектроскопія]], [[мікроскопія]] і технік [[молекуларна біолоґія|молекуларной біолоґії]]. В днешнїй добі так познаме векшыну метаболічных процесів в жывых [[бунка]]х, знаме як бунка здобывать енерґію, як комунікує зо своёв околицёв, з чого ся складать. Маме представу і о тім, в чім ся єднотливы формы [[жывот]]а одрізняють і навспак, што мають сполочне. |
||
== Значіня == |
== Значіня == |
Ревізія 13:23, 1 януара 2012
Біохемія є наукова дісціпліна на граніцї біолоґії і хемії. Занимать ся хемічныма процесами в жывых орґанізмах. Предметом штудія біохемії є штруктура і функції основных ставебных каменів жывого матеріалу як суть наприклад цукры, тукы, білковины, нуклеовы кислоты і далшы біомолекулы.
Історія
Початкы біохемії і орґанічной хемії ідуть до року 1828, коли нїмецькый хемік Фрідріх Воеглер сінтетізовав простый орґанічный матеріал (мочовину) з анорґанічных матеріалів кіанату драселного і сірану амонного. Тым доказав, же жыва і нежыва природа суть створёваны тыма самыма елементами, і же годен з анорґанічных матеріалів готовити тоты самы матерії, якы находиме в жывій природї. В роцї 1833 быв Паєном ізолованый першый ензім амілаза, т.є. ензім роскладаючій шкроб. Великый розмах біохемії настав в 20. сторочу вєдно з розвоём новых експеріменталных технік як хроматоґрафія, електрофореза, рентґеновы діфракції, НМР спектроскопія, мікроскопія і технік молекуларной біолоґії. В днешнїй добі так познаме векшыну метаболічных процесів в жывых бунках, знаме як бунка здобывать енерґію, як комунікує зо своёв околицёв, з чого ся складать. Маме представу і о тім, в чім ся єднотливы формы жывота одрізняють і навспак, што мають сполочне.
Значіня
Бурливый розвой біохемії і молекуларной біолоґії мать велике значіня про медіціну (клінічна біохемія), польногосподарьство, промысел, охрану жывотного середовища і далшы области людьского дїйствованя.