Сонце: Роздїлы міджі ревізіями

Матеріал з Вікіпедія
Вилучено вміст Додано вміст
Ripchip Bot (діскузія | приспівкы)
м r2.6.5) (робот одобрав: ksh:Sunn
м r2.7.1) (робот додав: hif:Suraj
Рядок 78: Рядок 78:
[[he:השמש]]
[[he:השמש]]
[[hi:सूर्य]]
[[hi:सूर्य]]
[[hif:Suraj]]
[[hr:Sunce]]
[[hr:Sunce]]
[[ht:Solèy]]
[[ht:Solèy]]

Ревізія 13:57, 23 марца 2011

Сонце
Астрономічный сімбол Сонця
Астрономічный сімбол Сонця

Сонце є звізда головной поступности, спектралного класу G2V належача до класу світівости V. Обігать коло середины Молочной дорогы далеко од 25 000 до 28 000 світловых років. Обіг тырвать приближно 226 міліонів років. Творить центер сонячной сістемы, од Земли є далеко 1 AU (дас 150 міліонів км). Также є звіздов найблизше ку Земли. Вага Сонця є дас 330 000 раз векша як вага Земли і то робить 99,8 % вагы сонячной сістемы.

Сонце є старе дас 4,6 міліард років, што го кладе міджі звізды середнёго віку. Буде світити іщі асі 5 аж 7 міліард років. Теплота на верьху Сонця чінить згруба 5800 K, прото го люде внимають як жовте (і кідь максімум ёго выжарёваня є у зеленій части видительного спектра).

Діаметер Сонця є згруба 1 400 000 км, што чінить дас 109 діаметрів Земли. Также ёго обєм є дас 1,3 міліонраз векшый як обєм Земли. Густота Сонця є середно 1400 кґ м−3.

Значіня

Сонце є звізда найблизша ку Земли, котрой поверьх засобує теплом і світлом. Світло досягне Землю приближно за 8 минут і 19 секунд. Енерґія сонячного жарїня рушать скоро вшыткы процесы, котры ся на Земли дїють. Є на нім завісле клімат, зміны погоды і теплоты, значно ся подїлять на приливі і одливі. Помагать утримати на земным поверьху воду у квапалній формі, є ключовым фактором про фотосінтезу ростлин і уможнює жывым творам відїти. ak:Ewia