Пейч: Роздїлы міджі ревізіями

Пейч
Застава	Герб
Давны назвы	Quinque Basilicae, 871
Держава	Мадярщина
Жупа	Бараня
Округ	Пейчскый
Статус	центер жупы
Координаты	46°04′15″ с. ш. 18°13′59″ в. д. / 46.070833° с. ш. 18.233056° в. д. (G) (O) (Я)
Розлога	162,77 км²
Надморска вышка	153 м
Обывательство	142873 особы (01.01.2019)
Часова зона	UTC+1, влѣтѣ UTC+2
Телефонный код	(+36)72
Поштовый индекс	7600–7636
Официалный сайт	[1] мад.англ.
	Пейч

Інтерактивний перегляд історії

← Старше едітованя Новше едітованя →

Вилучено вміст Додано вміст

ВізуальнийВікірозмітка

Лінійно

Ревізія 17:41, 31 юлія 2021

Пейч, мад. Pécs, нѣм. Fünfkirchen — город з правами жупы на югозападѣ Мадярщины, административный центер жупы Бараня, з обывательстом над 140 тысяч особ, пятый найвекшый мадярскый город по Будапештѣ, Дебреценѣ, Сегедѣ и Мишколцу.^[1]^[2]

Полога

Лежить в южной подошвѣ лѣсистых гор Мечек, в оддалѣню около 200 км на юг од Будапешта, около 50 км на запад од Дуная и около 60 км на запад од троймеджа Мадярщина–Сербия–Хорватия.

История

На том мѣстѣ быв римскый город Сопиане, лат. Sopianae, центер провинции Южна Паннония.^[1]

Перва исторична упоминка з року 871 именуе осаду лат. Quinque Ecclesiae 'пять церков'. Од зачатку XI. стороча входить до Мадярского кральовства. В року 1009 краль Штефан I. (1000–1038) заложив ту римокатолицке бискупство. Под днешньов назвов споминать ся од року 1235.^[2] Тота назва мать славянску етимологию од числа 5, в языку войводинскых Русинох: пейц.

В року 1367 краль Лайош І. Великый основав найстаршу Пейчску универзиту. В роках 1543–1686 Пейч быв под османсков окупациев. В року 1780 достав статус вольного кральовского города. Зачало ся копаня угля отвореным способом в горах Мечек (котре ся продовжовало до вычерпаня в зачатку XXI. стороча) и промысловый розвой.^[1] Од того часу доднесь ся захранили пивоварѣня (Pécsi Sörfőzde, 1848), виноробство (фабрика игристых вин Littke, 1859), керамична фабрика Zsolnay, 1853.^[2]

Обывательство

Народностне зложѣня
В року	Мадяре	Нѣмцѣ	Ромы	Хорваты	Сербы	Румыны	Иншы/Не повѣли	Довъедна
2001^[3]	92,57%	3,11%	1,15%	1,05%	0,18%	0,08%	1,86%	100%
2011^[4]	84,03%	4,21%	2,02%	1,23%	0,20%	0,17%	8,14%	100%

Жерела и одказы

"Pécs". Encyclopedia Britannica. 10 Jun. 2019. https://www.britannica.com/place/Pecs. [перевірено 2021-07-30]. англ.
Лобанов М. М. ПЕЧ //Большая российская энциклопедия. Том 26. Москва, 2014, стр. 142 Вебова верзия (2016); одчитана: 30.07.2021русс.
Официалный сайт. http://www.pecs.hu. [перевірено 2021-07-30]. мад.англ.

Референции

↑ ^1,0 ^1,1 ^1,2 Encyclopedia Britannica
↑ ^2,0 ^2,1 ^2,2 Лобанов М. М.
↑ 2001-es népszámlálás nemzetiségi adatsora. nepszamalas.hu. 2001-01-10. http://www.nepszamlalas2001.hu. [перевірено 2010-09-08]. мад.
↑ 4.1.6.1 A népesség nemzetiség szerint, 2011. KSH. http://www.ksh.hu/nepszamlalas/tablak_teruleti_13. [перевірено 2014-07-07]. мад.

[EB-1] 1,0 ^1,1 ^1,2 Encyclopedia Britannica

[Lobanov-2] 2,0 ^2,1 ^2,2 Лобанов М. М.

[3] 2001-es népszámlálás nemzetiségi adatsora. nepszamalas.hu. 2001-01-10. http://www.nepszamlalas2001.hu. [перевірено 2010-09-08]. мад.

[4] 4.1.6.1 A népesség nemzetiség szerint, 2011. KSH. http://www.ksh.hu/nepszamlalas/tablak_teruleti_13. [перевірено 2014-07-07]. мад.

[1]

[2]

[3]

[4]

@@ Рядок 46: / Рядок 46: @@
 На том мѣстѣ быв [[Старовікый Рим|римскый]] город ''Сопиане'', {{ref-la}} ''Sopianae'', центер провинции ''Южна Паннония''.<ref name=EB/>
-Перва исторична упоминка з року 871 именуе осаду {{ref-la}} ''Quinque Ecclesiae'' 'пять церков'. Од зачатку [[XI. стороча]] входить
+Перва исторична упоминка з року 871 именуе осаду {{ref-la}} ''Quinque Ecclesiae'' 'пять церков'. Од зачатку [[XI. стороча]] входить до Мадярского кральовства. В року 1009 краль [[Штефан I. Святый|Штефан I.]] (1000–1038) заложив ту римокатолицке бискупство. Под днешньов назвов споминать ся од року 1235.<ref name=Lobanov/> Тота назва мать славянску етимологию од числа 5, в языку [[Руснаци у Войводини|войводинскых Русинох]]: ''пейц''.
-до Мадярского кральовства. В року 1009 краль [[Штефан I. Святый|Штефан I.]] (1000–1038) заложив ту римокатолицке бискупство. Под днешньов назвов споминать ся од року 1235.<ref name=Lobanov/> Тота назва мать славянску етимологию од числа 5, в языку [[Руснаци у Войводини|войводинскых Русинох]]: ''пейц''.
+В року 1367 краль [[Лайош І. Великый]] основав найстаршу Пейчску универзиту.  В роках 1543–1686 Пейч быв под [[Османска империя|османсков]] окупациев. В року 1780 достав статус вольного кральовского города.  Зачало ся копаня угля отвореным способом в горах Мечек (котре ся продовжовало до вычерпаня в зачатку XXI. стороча) и промысловый розвой.<ref name=EB/>  Од того часу доднесь ся захранили пивоварѣня (''Pécsi Sörfőzde'', 1848), виноробство (фабрика игристых вин ''Littke'', 1859), керамична фабрика ''Zsolnay'', 1853.<ref name=Lobanov/>
+== Обывательство ==
+{| class="toccolours" style="margin: 0 1em 0 1em;" width="80%"
+|-
+! align="center" colspan="16" style="background:#E6E6E6" | '''Народностне зложѣня'''
+|-
+! align="center" | В року
+! align="center" | [[Мадяре]]
+! align="center" | [[Нѣмцѣ]]
+! align="center" | [[Ромы]]
+! align="center" | [[Хорваты]]
+! align="center" | [[Сербы]]
+! align="center" | [[Румыны]]
+! align="center" | Иншы/Не повѣли
+! align="center" | Довъедна
+|-
+| align="center" | 2001<ref>{{cite web|url = http://www.nepszamlalas2001.hu|title = 2001-es népszámlálás nemzetiségi adatsora|accessdate = 2010-09-08|date = 2001-01-10|publisher = nepszamalas.hu|language =}}{{ref-hu}}</ref>
+| align="center" | 92,57%
+| align="center" | 3,11%
+| align="center" | 1,15%
+| align="center" | 1,05%
+| align="center" | 0,18%
+| align="center" | 0,08%
+| align="center" | 1,86%
+| align="center" | '''100%'''
+|-
+| align="center" | 2011<ref>{{cite web|url=http://www.ksh.hu/nepszamlalas/tablak_teruleti_13|title=4.1.6.1 A népesség nemzetiség szerint, 2011|accessdate=2014-07-07|publisher=KSH|language=}}{{ref-hu}}</ref>
+| align="center" | 84,03%
+| align="center" | 4,21%
+| align="center" | 2,02%
+| align="center" | 1,23%
+| align="center" | 0,20%
+| align="center" | 0,17%
+| align="center" | 8,14%
+| align="center" | '''100%'''
+|}
 ==Жерела и одказы==
-* {{cite web |title= "Pécs" |publisher= '''Encyclopedia Britannica''' |date=10 Jun. 2019 |url= https://www.britannica.com/place/Pecs. |accessdate=2021-07-30}}{{ref-en}}
+* {{cite web |title= "Pécs" |publisher= '''Encyclopedia Britannica''' |date=10 Jun. 2019 |url= https://www.britannica.com/place/Pecs |accessdate=2021-07-30}}{{ref-en}}
 * '''Лобанов М. М.''' ПЕЧ //Большая российская энциклопедия. {{nowrap|Том 26.}} Москва, 2014, {{nowrap|стр. 142}} [https://bigenc.ru/geography/text/3137286 Вебова верзия (2016); одчитана: 30.07.2021]{{ref-ru}}
 * {{cite web |author= |editor= |date= |url=http://www.pecs.hu |title='''Официалный сайт''' |publisher= |format= |quote=  |accessdate=2021-07-30 |archiveurl= |archivedate= }}{{ref-hu}}{{ref-en}}