Метафора: Роздїлы міджі ревізіями
Вилучено вміст Додано вміст
доповнѣня |
Немає опису редагування Значкы: Скасовано Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
Inst: vetal_b0nd02 |
|||
[[File:Martina Hozova Pozemska adorace 2003 sadra 90 cm.jpg|thumb|{{center|Мартина Гозова: Адорация}}]] |
|||
'''Метафора''', з {{ref-el}} ''μεταφορά'' ''перенос; переносный вызнам'', од ''μετά'' ''над'' и ''φορός'' ''несучый'' — [[лінґвістіка|языкова]] и [[реторіка|реторична]] литературна конштрукция, основана на переношаню значѣня на базѣ вонкашной (штруктуралной) подобности.<ref>Білоус П., с. 323.</ref> |
|||
Метафора — одмѣна [[троп]]у, значить, переносить вызнам з оригиналного понятя на иншый предмет. Е частьов звычайной функции и хоснованя языка, але векше значѣня мать передовшыткым в [[поезия|поезии]]. |
|||
Метафоры годны схосновати розличны сорты подобностей, дотычны: |
|||
* формы або штруктуры – ''зуб пилы''; |
|||
* россягу або множества – ''капка щастя''; |
|||
* функции – ''голова родины''; |
|||
* мѣста або пологы – ''чоло постели''. |
|||
Од метафоры ся одрознять [[метономия]], што е переношаня значѣня на базѣ иншой, як подобность, повязаности, напримѣр, переношаня значѣня подля походжѣня або причинности (примѣром, з [[автор]]а на дѣло, з активит на фирму итд.), переношаня з едного яву на другый находячи ся типично в его околици (стрѣлив перун), з горнця на его обсяг. |
|||
Метафора несе в собѣ великый набой субъективной перцепции, индивидуалного виджѣня свѣта, особности умѣлця. Своеродность поетичного свѣту [[Писатель|писателя]] во великой мѣрѣ звязана з его метафориков (практиков хоснованя метафор).<ref name=Solovej>Соловей-Гончарик Е.</ref> |
|||
Так исто в метафорѣ мож видѣти характерности регионалной або зоналной културно-литературной системы, а тыж народностной менталиты, свѣтозору, традиций, што свойствено вшиткым [[троп]]ам, але в метафорѣ ся указуе найповнѣйше. Се чинить проблемы при перекладѣ красного писемства: тяжкость, а даколи неможность адекватного перекладу метафоры.<ref name=Solovej/> |
|||
Метафоричность вышла за границѣ поезии, характерна не лем про литературу, але вообще про сегочасне умѣлецке мыслѣня, так мож говорити о метафоричности филму, метафоричности малярства и подобне. Метафора уже не е лем объектом штилистикы и поетикы, але ставать ся предметом штудий в [[семиология|семиологии]], [[Логика|логицѣ]] и методологии наукы, в теории познаня.<ref name=Solovej/> |
|||
== Жерела и одказы == |
== Жерела и одказы == |
||
Ревізія 18:22, 22 фебруара 2021
Inst: vetal_b0nd02
Жерела и одказы
- Білоус П.: Термінологічний словник. //Білоус П. В.: Вступ до літературознавства: навч. посіб. — Київ: ВЦ «Академія», 2011. — 336 с. — ISBN 978-966-580-367-6 — сс. 316-330. укр.
- Соловей-Гончарик Е.: Метафора //Лексикон загального та порівняльного літературознавства. Гол. ред. Волков А. — Чернівці: Золоті літаври, 2001 — 636 с. ISBN 966-7577-88-0укр. Сс. 324–325
Референции
Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладї статї Metafora на чеській Вікіпедії.