Монґолія: Роздїлы міджі ревізіями
правопис |
Немає опису редагування |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{Інфобокс країна (підк) |
|||
'''Монґолія''' — внутроземный штат в [[Азія|Азії]]. Головне місто є [[Уланбатор]]. |
|||
|native_name=[[Файл:Monggol ulus.svg|50px]]<br>Монгол Улс |
|||
|conventional_long_name=Монґолія |
|||
|image_flag=Flag of Mongolia.svg |
|||
|image_coat=State emblem of Mongolia.svg |
|||
|image_map=Mongolia (orthographic projection).svg |
|||
|national_motto= |
|||
|national_anthem= |
|||
|official_languages=[[Монґолськый язык|монґолськый]] |
|||
|capital=[[Уланбатор]] |
|||
|largest_city=capital |
|||
|demonym = |
|||
|latd=47 |latm=55 |latNS=N |longd=106 |longm=55 |longEW=E |
|||
|government_type= |
|||
|leader_title1=презідент |
|||
|leader_name1=[[Халтмаґін Баттулґа]] |
|||
|leader_title2 = премєр-міністер |
|||
|leader_name2 = [[Ухнаґін Хурелсух]] |
|||
|area_rank=18. |
|||
|area_magnitude=1_E12 |
|||
|area_km2=1566000 |
|||
|percent_water=0,67 |
|||
|population_estimate = 3 353 470 |
|||
|population_estimate_year = 2020 |
|||
|population_estimate_rank = 134. |
|||
|population_census = |
|||
|population_census_year = |
|||
|population_density_km2 = 2,07 |
|||
|population_density_rank = 194. |
|||
|GDP_PPP_year = 2019 |
|||
|GDP_PPP = 47 міліардув [[США долар|доларув США]] |
|||
|GDP_PPP_per_capita=$14 270 |
|||
|HDI_year = 2018 |
|||
|HDI = 0,735 |
|||
|HDI_category=<span style="color:#090;">высокый</span> |
|||
|currency=[[Туґрик]] |
|||
|currency_code=MNT |
|||
|utc_offset=+7/+8, у літі +8/+9 |
|||
|drives_on= |
|||
|cctld=[[.mn]], [[.мон]] |
|||
|calling_code=+976 |
|||
|footnotes= |
|||
}} |
|||
'''Монґолія''' ([[Монґолськый язык|монґ.]] ''Монгол Улс'' [[МФА|[mɔŋɢəɮ ʊɮs]]], у традиційнум писмі [[Файл:Monggol ulus.svg|25px]]) — внутроземна держава в [[Азія|Азії]]. Находит ся межи [[Росія|Російов]] на сівері и [[Китай|Китайом]] на югови. По величині занимат 18. місто, другоє місто змежи внутроземных держав, айбо из 3,3 млн жителями є майрідко заселенов державов у світі. Булша часть країны лежит у [[степ]]овуй зоні. У столици [[Уланбатор]]і жиє приблизно 45% населеня. |
|||
Дас третина монґолув сут [[Кочованя|кочовникы]] вадь пувкочовникы, [[конярьство]] дотеперь має важну културну роль. Булшина населеня є [[монґолы|монґолська]] по народности тай [[будгізм|будгістська]] по вірі, меншины (напр. [[казахы]] ци [[тувинці]]) жиют майбулш на западі країны. |
|||
Історично теріторія теперішньої Монґолії западала у розличні кочовні імперії. В році 1206 [[Чінґізхан]] заосновав [[Монґольска ріша|Монґолську імперію]], другу майбулшу в історії. Внук му [[Кублай]] завойовав Китай и заосновав [[династія Юан|династію Юан]]. Потому як династія скраховала, монґолы ся вернули домув. Тібетськый будгізм ся почав ширити из Китая у XVI. столітю, пак у XVII. столітю Монґолія пудпала пуд китайську [[династія Чін|династю Чін]]. Монґолія ся стала независимов у 1911. и пак повторно в 1921. році, на сесь раз из помочов [[Совітськый союз|Совітського союза]]. У 1924. році была заоснована соціалістична Монґолська людова република. Демократічна револуція ся стала в 1990. році. |
|||
Економіка Монґолії ся ныні скоро розвиват. Традіційным сектором є кочовноє пастырьство, выроба и експорт [[вовна|вовны]], [[кожа|кожі]] и [[кашмір]]а. Монґолія має и експортує ай многі природні ресурсы: [[мідь]], [[угля]], [[молібден]], [[цін]], [[волфрам]] и [[золото]]. |
|||
{{Стыржень}} |
|||
{{Переклад|en|Mongolia|978885563}} |
|||
[[Катеґорія:Країны]] |
[[Катеґорія:Країны]] |
||
Ревізія 04:04, 18 септембра 2020
Монґолія Монгол Улс |
|||||
|---|---|---|---|---|---|
|
|||||
.svg) |
|||||
| Головный город (и майбулшый город) | Уланбатор 47°55′N 106°55′E / 47.917°N 106.917°E | ||||
| Офіціалні языкы | монґолськый | ||||
| Форма влады | |||||
| - | презідент | Халтмаґін Баттулґа | |||
| - | премєр-міністер | Ухнаґін Хурелсух | |||
| Територія | |||||
| - | вєдно | 1 566 000 км2 (18.) | |||
| - | водної поверьхности, % | 0,67 | |||
| Обывательство | |||||
| - | шацованя (2020) | 3 353 470 (134.) | |||
| - | густота | 2,07 км2 (194.) | |||
| ГВР (ВВП) | шацованя 2019. року | ||||
| - | вєдно | 47 міліардув доларув США | |||
| - | на єдного жителя | $14 270 | |||
| ІЛР (2018) | 0,735 (высокый) | ||||
| Валута | Туґрик (MNT) |
||||
| Часова зона | UTC+7/+8, у літі +8/+9 | ||||
| Інтернет-домен | .mn, .мон | ||||
| Телефонный код | +976 | ||||
Монґолія (монґ. Монгол Улс [mɔŋɢəɮ ʊɮs], у традиційнум писмі ) — внутроземна держава в Азії. Находит ся межи Російов на сівері и Китайом на югови. По величині занимат 18. місто, другоє місто змежи внутроземных держав, айбо из 3,3 млн жителями є майрідко заселенов державов у світі. Булша часть країны лежит у степовуй зоні. У столици Уланбаторі жиє приблизно 45% населеня.
Дас третина монґолув сут кочовникы вадь пувкочовникы, конярьство дотеперь має важну културну роль. Булшина населеня є монґолська по народности тай будгістська по вірі, меншины (напр. казахы ци тувинці) жиют майбулш на западі країны.
Історично теріторія теперішньої Монґолії западала у розличні кочовні імперії. В році 1206 Чінґізхан заосновав Монґолську імперію, другу майбулшу в історії. Внук му Кублай завойовав Китай и заосновав династію Юан. Потому як династія скраховала, монґолы ся вернули домув. Тібетськый будгізм ся почав ширити из Китая у XVI. столітю, пак у XVII. столітю Монґолія пудпала пуд китайську династю Чін. Монґолія ся стала независимов у 1911. и пак повторно в 1921. році, на сесь раз из помочов Совітського союза. У 1924. році была заоснована соціалістична Монґолська людова република. Демократічна револуція ся стала в 1990. році.
Економіка Монґолії ся ныні скоро розвиват. Традіційным сектором є кочовноє пастырьство, выроба и експорт вовны, кожі и кашміра. Монґолія має и експортує ай многі природні ресурсы: мідь, угля, молібден, цін, волфрам и золото.
Тота статя є затля „Стыржень“. Поможте Вікіпедії так, же єй доповните і росшырите.
Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладї статї Mongolia на анґліцькій Вікіпедії.