Чоп: Роздїлы міджі ревізіями
м одказ, хыбкы |
|||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
[[Файл:Chop center 2006.JPG|thumb|right| |
[[Файл:Chop center 2006.JPG|thumb|right|Пляц в Чопі (западна часть)]] |
||
'''Чоп''' є місто на югозападнім рогу [[Закарпатьска область|Закарпатьской области]] на западній [[Україна|Українї]]. Лежыть на граніцї з [[Мадярьско]]м тай [[Словеньско]]м на узкій смузї міджі ріками [[ |
'''Чоп''' є місто на югозападнім рогу [[Закарпатьска область|Закарпатьской области]] на западній [[Україна|Українї]]. Лежыть на граніцї з [[Мадярьско]]м тай [[Словеньско]]м на узкій смузї міджі ріками [[Тиса]] і [[Латоріця]], дас 25 км на юг од областного центера [[Ужгород]]а. |
||
== Історія == |
== Історія == |
||
В часї міджівойновой Першой републікы Чеськословеньска належав Чоп к Словеньску; під політічный і судный район з резіденціов в [[Кралёвскый Хылмец|Кралёвскім Хылмці]]. При передаваню Підкарпатьской Руси [[СССР|Совєтьскому Союзу]] в роцї 1945 належав як стратеґічный железнічный ґуз (стрїчають ся ту штрекы од Кошіць, Будапештї, Ужгорода і Мукачова) к теріторії выходного Словеньска, котре было передане [[СССР]], і наперек тому же адміністратівно не лежало на [[Підкарпатьска Русь|земли |
В часї міджівойновой Першой републікы Чеськословеньска належав Чоп к Словеньску; під політічный і судный район з резіденціов в [[Кралёвскый Хылмец|Кралёвскім Хылмці]]. При передаваню Підкарпатьской Руси [[СССР|Совєтьскому Союзу]] в роцї 1945 належав як стратеґічный железнічный ґуз (стрїчають ся ту штрекы од Кошіць, Будапештї, Ужгорода і Мукачова) к теріторії выходного Словеньска, котре было передане [[СССР]], і наперек тому же адміністратівно не лежало на [[Підкарпатьска Русь|земли підкарпаторуській]]. |
||
== Обывателї == |
== Обывателї == |
Ревізія 18:49, 18 септембра 2017
Чоп є місто на югозападнім рогу Закарпатьской области на западній Українї. Лежыть на граніцї з Мадярьском тай Словеньском на узкій смузї міджі ріками Тиса і Латоріця, дас 25 км на юг од областного центера Ужгорода.
Історія
В часї міджівойновой Першой републікы Чеськословеньска належав Чоп к Словеньску; під політічный і судный район з резіденціов в Кралёвскім Хылмці. При передаваню Підкарпатьской Руси Совєтьскому Союзу в роцї 1945 належав як стратеґічный железнічный ґуз (стрїчають ся ту штрекы од Кошіць, Будапештї, Ужгорода і Мукачова) к теріторії выходного Словеньска, котре было передане СССР, і наперек тому же адміністратівно не лежало на земли підкарпаторуській.
Обывателї
Жыє гев неповных 9000 людей, з них коло 40 % суть Українцї і Русины, 40 % Мадяре, решту пак Циґане, Росіяне, Білоросіяне, Словаци і Жыде.
Значіня
Чоп є знамый передовшыткым зато, же є першов україньсков железнічнов станіцёв по приходї із Словеньска або Мадярьска (з Мадярьском є там і рядна драга і гранічный переход). Вєдно з Чєрнов над Тисов і Загоны так творять великый тай комплікованый железнічный ґуз, бо ся там стрїчать нормалный европскый розход шын (1435 мм) з російскым (1520 мм). Заставують ту влакы споюючі Братїславу, Кошіцї, Відень тай Будапешть а через Чоп, Мукачово а Львів з Київом а Москвов; тым ся ту выміняють подвозкы. Далша, менше затяжена штрека іде через Ужгород і Самбір до Львова.
Екстерны одказы
Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладї статї Čop на чеській Вікіпедії.
Тота статя є затля „Стыржень“. Поможте Вікіпедії так, же єй доповните і росшырите.