Йосиф Змій-Миклошик

Матеріал з Вікіпедія
Йосиф Змій-Миклошик
мад. Miklóssy József
нѣм. Miklossy Josef
Чинность малярь
Горожанство Мадярьско
Уроджѣня марца 20, 1792(1792-03-20)
Словінкы, Австрийска империя
Упокоеня децембра 1, 1841 (49 р.)
Пряшов, Австрийска империя
Причина смерти тифус
VIAF:316482284; GND:1023095173; GKG:/g/1213hr2r;

Йосиф Змій-Миклошик (20. марца 1792 Словінкы - 1. децембра 1841 Пряшів) - русиньскый іконописець, малярь портретів, жанровых сценок зо жывота Русинів.[1][2][3] Єден з основателїв русиньского світьского уменя.

Біоґрафія[едітовати | едітовати жрідло]

Народив ся 20. марца 1792 в бідній селяньскій родинї. В школї при монастырю в Краснім Бродї штудовав за дяка і там ся зознамив з малярьством у монаха-іконописця. В року 1814 му дала ґрекокатолицька церьков во Віднї місце співака і тото му забезпечіло матеріалну незалежность і так в роках 1814-1823 штудовав на Академії образотворчого уменя у Віднї. Року 1823 го єпископ Ґріґорій Тарковіч выменовав за єпархіалного умелця. На осїнь року 1841 захворив на тіф і в децембрї вмер.Ёго гроб є на Пряшівскім цінтерї.[1]

Творы[едітовати | едітовати жрідло]

Муж з книгов — єден з першых портретів од Йосифа Змій-Миклошика

Малёвав іконостасы в селах Пітрова, Руська Нова Вес, Ряшів, Собош, Здоба і далшых. Ілустровав і працу Яна Чапловіча Etnographia Ruthenorum а портреты єпіскопа Тарковіча і Яна Ковача. Заховали ся ёго ілустрації весїля і погробу.[4]

Література[едітовати | едітовати жрідло]

Референції[едітовати | едітовати жрідло]

  1. 1,0 1,1 Dr. Beszkid Miklós
  2. I. Chalupecký
  3. Ivan Pop
  4. Федір Ковач