Перейти до вмісту

Pfeilstorch

Матеріал з Вікіпедія
Rostocker (Ростокськый) Pfeilstorch, найденый у 1822, указує, ож потята міґрувут, а не падут у сплячку вадь мінявут форму в зимі.

Pfeilstorchнїм. Pfeil „стріла“ тай нїм. Storch „ґовляк“; МФА: [ˈpfaɪ̯l.ˌʃtɔɐ̯ç]пфайлшто'х; мн. число Pfeilstörche, МФА: [ˈpfaɪ̯l.ˌʃtœɐ̯.çə]пфайлшты'хе) є білый ґовляк, пробитый стрілов авадь копійов бігом його зимованя у Африці, котрый ся вертат у Европу из тым такой проєктілом у свойому тілі. На 2003. рук у Німещині были задокументовані 25 Pfeilstörche.[1]

Першый и майзнамый Pfeilstorch быв білым ґовляком, найденый у 1822. році коло німецького села Кліц у федеративному штаті Мекленбурґ-Передня Померанія. У його шиї была 75-центімийтрова копія из централної Африкы.[2][3] Його затаксідермовали тай на днешньый день ун є у зоолоґічнуй колекції Ростокської універзіты. Зато го кличут Rostocker (Ростокськый) Pfeilstorch.[4][5][6]

Pfeilstorch быв критичным про розуміня міґрації европськых потят. Перед тым челядь не могла обяснити наглоє кажджоручноє пропаданя білых ґовлякув авадь ластівок дымниць. Теорії того часу держали, ож они ся перечиньовали на другі филі потят, ставали мышами вадь усю зиму спали пуд водов, и такі теорії пропаґовали даже товдышні зоолоґы.[7][8][9] Ростокськый Pfeilstorch доказав, ож потята міґрувут на великі дистанції у теплі краї.[10]

Ернст Шіз задокументовав шор потят, у котрых застряли стрілы: африканськый білочеревый ґовляк, найденый у Танґаньїці, крачун на Мадярох, осоїд у Фінландії и чорный коршун. Окрем того, ун зафіксовав лебідюв тай пірястых качок из інуітськыма стрілами. У 1969 ун замітив, ож потята, пробитых стрілами, стали май рідкым феноменом позад того, ож лукы тай стрілы ся замінили огнестрілнов збройов.[11]

  1. Der Rostocker Pfeilstorch. Der Sprössling. University of Rostock. 2003. pp. 9–10. http://www.biofachschaft.uni-rostock.de/fileadmin/MathNat_Bio_Fachschaft/Sproessling_Nr._3_SS03.pdf. "Mittlerweile sind etwa 25 Fälle bekannt geworden, in denen Weißstörche ganze Pfeile oder Bruchstücke aus Afrika nach Deutschland mitbrachten." 
  2. Fone, Martin (11 January 2020). Curious Questions: How did a stork with a spear through its neck solve the mystery of the migration of birds?. https://www.countrylife.co.uk/nature/curious-questions-stork-spear-neck-solve-mystery-migration-birds-210144. [перевірено 18 December 2020]. 
  3. Baykal, Hakan (20 May 2022). Vogelzug: Die wahre Geschichte vom Pfeilstorch. spektrum.de. https://www.spektrum.de/news/vogelzug-die-wahre-geschichte-vom-pfeilstorch/2019937. [перевірено November 15, 2022]. 
  4. Zoologische Sammlung der Universität Rostock (по de). http://www.zoologie.uni-rostock.de/sammlung/. 
  5. Flyer for the Rostock University Zoological Collection (по en). http://www.zoologie.uni-rostock.de/fileadmin/MathNat_Bio_Zoologie/ZSRO_Flyer_2007_Engl.pdf. 
  6. Der Sproessling 3 (по de). http://www.biofachschaft.uni-rostock.de/fileadmin/MathNat_Bio_Fachschaft/Sproessling_Nr._3_SS03.pdf. 
  7. Cocker, Mark; Mabey, Richard (2005). Birds Britannica. Chatto & Windus. p. 315. ISBN 0-7011-6907-9. 
  8. Pomeroy, Ross (February 19, 2018). The Weirdest Ideas About Bird Migration. https://www.realclearscience.com/blog/2018/02/19/the_weirdest_ideas_about_bird_migration.html. [перевірено 2019-12-19]. 
  9. MacDonald, Helen (2015-05-15). "Flight Paths". The New York Times.
  10. Kinzelbach, Ragnar K. (2005) (по de). Das Buch vom Pfeilstorch. Basilisken-Presse. ISBN 3-925347-78-X. 
  11. Schüz, E. (1969), [Short Notes]. Storks and Other Birds Carrying Arrowheads, Ostrich 40 (1): 17–, doi:10.1080/00306525.1969.9634321 
  • Hagen, H. (1975), Beobachtung eines Pfeilstorches in Ost-Afrika (по de), Ornithologische Mitteilungen 27 (5): 111–112