Editio princeps

У текстолоґії тай класичных студіях editio princeps (у мн. числі editiones principes; кл. лат. МФА: [eːˈd̪ɪt̪ioː ˈpriːŋkɛps̠] вадь МФА: [eːˈd̪ɪt̪ioː ˈprɪŋkɛps̠], суч. еклез. лат. МФА: [eˈd̪it̪ː͡s̪io ˈprin̠ʲt͡ʃeps]) є першоє печатноє уданя твора, котрый сперед тым екзистовав сугубо у виді рукописув.

Вызначні editiones principes

Рокы	Автор, праця	Друкарь	Місто	Коментарь
дас 1454	Biblia Vulgata	Йоганн Ґутенберґ	Майнц	Два уданя: 42–шориковоє тай 36–шориковоє.
1465	Ціцеро, De Oratore	Конрад Свейнгейм и Арнолд Паннарц	Субяко
1465–1470	Авґустин, Confessiones	Йоганн Ментелін	Штрасбурґ
1467	Авґустин, De Civitate Dei	Конрад Свейнгейм и Арнолд Паннарц	Субяко
1469	Лівій, Ab Urbe Condita	Конрад Свейнгейм и Арнолд Паннарц	Рим
	Верґілій
	Priapeia
	Appendix Vergiliana
	Елій Донат, Vita Vergilii
	Ґай Юлій Цезарь
1469	Пліній Старшый	Йоганн де Шпаєр	Венеція
дас 1470	Таціт, Historiae Annales, Germania тай Dialogus	Вінделін де Шпаєр	Венеція
1471	Овідій	Балдассаре Аццоґвіді	Болонья
дас 1471	Боетій, De Consolatione Philoshophiae	Ганс Ґлім	Савільяно
1475	Сенека Молодшый, Dialogi, De beneficiis, De Clementia and Epistulae morales ad Lucilium	Матіас Моравус	Неаполь
	Сенека Старшый
1478–1479	Езоп, Fabulae	Б. тай Й. А. де Гонате	Мілан
	Vita Aesopi
дас 1482	Гесіод, Opera et dies	Б. тай Й. А. де Гонате	Мілан
	Теокріт, Idyllia
	Гомер, Ilias, Odyssea		Флоренція
	Hymni Homerici
	Псевдо-Геродот, De vita Homeri
	Псевдо-Плутарх, De vita et poesi Homeri
1495–1498	Арістотель	Алдус Мануцій	Венеція
	Теофраст, De signis, De causis plantarum, De historia plantarum, De lapidibus, De igne, De odoribus, De ventis, De lassitudine, De vertigine, De sudore, Metaphysica, De piscibus in sicco degentibus
1502	Софокл	Алдус Мануцій	Венеція
	Геродот, Historiae