Перейти до вмісту

Ab urbe condita

Зо сторінкы Вікіпедія

Ab urbe condita (изъязано из лат. anno Urbis conditae (AUC/a.u.c.) — «уд основаня Вароша», традиційно принимавшого ся за 753 рӱк до н. е.)[1] — тип рокорахованя, хосновавшый ся про обозначіня рока дакртрыми римськыми істориками и хроністами. Нынішні історикы хоснувуть сись термін домак май часто, ге самі римляне. Переважным способом обозначіня римського року было указаня имен двох консулӱв, правившых у тому році.[2] Давно рӱк уд основаня Рима нерозборно добавляв ся многыми редакторами у роботы римськых історикӱв, што робило видимость май частого хоснованя терміна, ге тото было споправді. Про обозначіня року так иппен хосновав ся рӱк правліня императора, особенно у Византійськӱв имперії пӱсля уведіня у 537. році Юстиніаном трібованя такого літочисліня. Термін мож стоітити переважно у трудах німицькых авторӱв, найме, у «Римськӱв історі'» Теодора Моммзена.

Римськый узурпатор Пакаціян тоже упустив монету у чисть начала Нової Еры. Надпис на сьӱм антонініанови гласить: ROMAE AETER AN MIL ET PRIMO, «Вічному Римови у ёго тысячу первый рӱк»

Зачинавучи из императора Клавдія, учисліня даты основаня Рима, предложеноє ищи Марком Теренціём Варроном, стало основным, и празднованя рӱчниці основаня Рима стало частёв имперської пропаґанды. У 47. році император Клавдій первый раз провӱг великі празднованя, посячені 800. рӱчници основаня Рима.[3] Аналоґічні празднованя были проведені у 121. році Адріяном, а у 147/148. році — Антоніном Піём.

У 248. році пуд час правліня Філіпа «Араба» въедно из Терентінськыми играми удмічало ся тысячороча Рима (дисятоє стороча, лат. saeculum): у памнять за исе событии были учинені монеты. На монетах претендента на престол, Пакаціяна, є надпис «Рӱк тысячу первый», што є удражінём того, ож римляне чули прихӱд нової еры, «Saeculum Novum».

По христианізації Римської имперії и у наслідувущі стороча сись браз став хосновати ся у метафізичному мыслови.

Учисліня Варрона

[едітовати | едітовати жрідло]

Общоприята дата основаня Рима, 21 апріля 753 года до н. е., была уведена у ток Марком Теренціём Варроном. Овӱн хосновав, вірогодно, список консулӱв (котрый годен быв мати даякі хыбы) и назвав рӱк первого консула «245 ab urbe condita», принявши за основу указаный Діонісіём Ґалікарнасськым 244. рӱчный період правліня царьӱв по основанёви Рима. Окрем того, ге казав Плутарх, по прошінёви Варрона ёго цімбора и астролоґ Тарутій, учинив пробу учисліня дат рождіня Ромула и Рема и основаня Рима астролоґічными методами. Вӱн рішив, ож браты были зачаті у динь частного сонячного затемніня 24. юна 772. року до н. е. у тритьӱв годині по ранови, и появили ся на світ 26. марца 771. року до н. е., а Рим быв основаный 4. октовбра 754. року до н. е.

Археолоґічні розклпкы у Римови указувуть, ож датованя Варрона близка ид діснӱв: перві поселеня на території Рима датувуть ся зачатком-серединов VIII. стороча до н. е.

Учисліня Діонісія Малого

[едітовати | едітовати жрідло]

Система Anno Domini (уд зачатя нової еры) была розроблена у 525. році у Римови монахом Діонісіём «Малым» ге резултат ёго роботы, посяченої учислінёви даты Пасхы. У свойых Пасхальных таблицях Діонісій прируняв 532. рӱк н. е. ид 248. рокови царствованя императора Діоклетіана. Нова система літочисліня узамін старої, поуживаної у пасхальных таблицях и спиравшої ся на рокы правліня императора Діоклетіана, была придумана Діонісіём, обы укорінити памнять за сёго гонившого християн императора.

Первоначално, ёго учисліня хосновали ся лиш узкым кругом лиць у Римови. Рокы у сьӱв системі раховали ся до изыйдіня на престол императора Діоклетіяна (20. новембра 284. року), єднак зачинали ся из «incarnatione Domini», циже, рождіня Исуса Христа. Покӱлку Діонісій «Малый» не указав конкретного року рождіня, оно учисляло ся и ге 1. рӱк н. е., и ге 1. рӱк до н. е. Потӱм было учислено, што 1. рӱк н. е. руный римському DCCLIV «ab urbe condita». Нолёвый рӱк у христианському календарёви є одсутньый:

1 ab urbe condita = 753 до н. е.

2 ab urbe condita = 752 до н. е.

3 ab urbe condita = 751 до н. е.

750 ab urbe condita = 4 до н. е. (смирть Ирода Великого)

751 ab urbe condita = 3 до н. е.

752 ab urbe condita = 2 до н. е.

753 ab urbe condita = 1 до н. е.

754 ab urbe condita = 1 н. е.

755 ab urbe condita = 2 н. е.

2779 ab urbe condita = 2026 н. е. (из 4. мая)

  1. https://www.merriam-webster.com/dictionary/anno%20urbis%20conditae
  2. Flower, Harriet I. (2014). The Cambridge Companion to the Roman Republic. Cambridge University Press. ст. 51. ISBN 9781107032248
  3. https://oxfordre.com/classics/display/10.1093/acrefore/9780199381135.001.0001/acrefore-9780199381135-e-8233