Ґротеска

Суть другы вызнамы, см. Гротеск (значення).

Ґроте́ска — художньый способ, якый состойит ся в силному выкривенї зображеного, значущому преувеличованї ці умалинї ёго признаків, споєнї острых контрастїв, незлучных у реалності рис.

Етімолоґія

Термин «ґротеска» веде ся від «ґрота» — невелика пещера цї єї архітектурна імітація. Назва повязана з тым, що на межи XVI—XVII ст. італскый малярь Рафаель Сантї найшов у римскых підземных ґротах часів імператора Тита хімернїорнаменты з споєнём ростиных тай звіриных форм. Раз ґротеском називали ся іменно такі орнаменты, а пак понятя росширило ся й на другі хімернї зображеня^[1]^[2].

Характерістикы

Подача ґротеска двойнистоє за метов. Він часто хоснує ся, обы высміяти, противоречити усталенї нормы, підкреслити неґативнї аспекты хоть чого. З другого боку — обы віднайти нові нечеканї споєня в усталеных границях^[1]. Хоть ґротеска і показує парадоксалный, нелоґічный світ, єдночасно він увыразнує реалнї глубиннї звязки і тенденції^[2].

Для ґротеска присущно хосноватиоксюморон, споєня реалного з фантастичным, серіозного із смішным при свідомому нарушованї правдоподобности. Беззначноє стає значущым і наопак, выгаданоє стає нормальнов частинов реалности. Ґротеска чинит нароком неправдоподобнї авадь невозможнї сітуації. Тому він быват як вышнїм ступенём комічного, так і даколи — ефективным способом сатіры, инколи — трагедиї. Нерідко ґротеска перетинає ся з блазнёваням.

Ґротеска переживат процвітаня у часы упадка, уднушных острых противорічий общества. Так, він почти не проявив ся на давнёґрецкій літературі епохы процвітаня полисїв, айбо присутный у період их розпаду в комедійных творах. Так само, як до нёго почти не оглашали ся маляры епохы европейского класіцізму, коли утвердила ся абсолутна монархія, хотя бруталный комізм, фарсові елементы, карнавалность як выказы ґротеска проникают літературу середновіка тай Ренесанції^[2].

Зазначкы

↑ ^1,0 ^1,1 Ковалів Ю.І. (2007). Гротеск / Літературознавча енциклопедія: У двох томах. Т. 1. pp. 244-245. http://archive.org/details/literaturoznavchat1.
↑ ^2,0 ^2,1 ^2,2 Ґротеск // Лексикон загального та порівняльного літературознавства. pp. 136-137. Хыбна цітація: Некоректний тег <ref>; назва «:1» визначена кілька разів з різним вмістом

Література

Kayser, Wolfgang (1957) The grotesque in Art and Literature, New York, Columbia University Press
Lee Byron Jennings (1963) The ludicrous demon: aspects of the grotesque in German post-Romantic prose, Berkeley, University of California Press
Bakhtin, Mikhail (1941). Rabelais and his world. Bloomington: Indiana University Press.
Selected bibliography [Архівовано 17 лютого 2012 у Wayback Machine.] by Philip Thomson, The Grotesque, Methuen Critical Idiom Series, 1972.
Dacos, N. La découverte de la Domus Aurea et la formation des grotesques à la Renaissance (London) 1969.

Kort, Pamela. Comic Grotesque: Wit And Mockery In German Art, 1870-1940. PRESTEL.
FS Connelly «Modern art and the grotesque» 2003 assets.cambridge.org [1] [Архівовано 19. септембра 2011 у Wayback Machine.]
Video tour of the most vivid examples of medieval Parisian stone carving — the grotesques of Notre Dame [Архівовано 11. септембра 2007 у Wayback Machine.]
The mockery of wit By Roberta Smith

Одкликаня

Гротеск // Літературознавча енціклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — А — Л. — С. 244-245.
Ґротеск // Лексикон загального та порівняльного літературознавства / голова ред. А. Волков. — Чернівці : Золоті литаври, 2001. — С. 136. — 634 с.

[:0-1] 1,0 ^1,1 Ковалів Ю.І. (2007). Гротеск / Літературознавча енциклопедія: У двох томах. Т. 1. pp. 244-245. http://archive.org/details/literaturoznavchat1.

[:1-2] 2,0 ^2,1 ^2,2 Ґротеск // Лексикон загального та порівняльного літературознавства. pp. 136-137. Хыбна цітація: Некоректний тег <ref>; назва «:1» визначена кілька разів з різним вмістом

[1]

[2]